Вовки Кальї. Темна вежа V
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #5
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб « Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0584-3
- Переводчик: Олена Любенко
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Вовки Кальї. Темна вежа V». Краткое содержание книги:
Всі обернулися. Не здивувався тільки Роланд. Наближення незнайомця він почув ще посеред їхньої бесіди. Проте озирнувся зацікавлено, й одного погляду на чоловіка, що стояв на відстані двадцяти футів од них, на узбіччі дороги, було достатньо, щоб зрозуміти: новоприбулий походив або зі світу його друзів Едді, Сюзанни й Джейка, або зі світу, який з ним сусідив.
— Хто ти такий? — запитав Едді.
— І де твої друзі? — додала Сюзанна.
— Звідки ви прийшли? — спитав Джейк, Його очі аж палали цікавістю.
Незнайомець був убраний в довге чорне пальто, розстебнуте біля коміра, з-під якого видніли чорна сорочка і комірець католицького священика. Його довге сиве волосся стояло сторч по боках і спереду, наче з переляку. На лобі був шрам у формі літери Т.
— Мої друзі трохи відстали, — сказав він, показуючи кудись собі за спину великим пальцем, але навмисне не вказуючи чіткого напряму. — Тепер мій дім — Калья Брин Стерджис. Перед тим я жив у Детройті, штат Мічиган, працював у притулку для безхатьків і проводив збори анонімних алкоголіків. Словом, виконував добре знайому роботу. А ще раніше ненадовго зупинявся у Топіці, що в Канзасі.
Він спостеріг, що троє молодших аж сіпнулися від згадки про цю назву.
— До Топіки був Нью-Йорк. А до Нью-Йорка — маленьке містечко Джерусалемз-Лот у штаті Мен.
— Ти з нашого світу, — видихнув Едді. — Святий Боже, ти наш!
— Здається, так, — відповів чоловік у повернутому комірці. — Мене звуть Доналд Каллаген.
— Ти священик, — сказала Сюзанна, переводячи погляд з золотого хрестика на шиї (маленького й непомітного, проте блискучого) на грубіший хрест у нього на чолі.
— Вже ні, — похитав головою Каллаген. — Колись ним був. Можливо, колись настане той день, коли я з благословення небес знову стану священиком, але зараз я просто людина Божа. Чи можу я спитати… з якого ви часу?
— Тисяча дев'ятсот шістдесят четвертий, — відповіла Сюзанна.
— Сімдесят сьомий, — сказав Джейк.
— Вісімдесят сьомий, — і собі відрекомендувався Едді.
Почувши останню цифру, Каллаген зблиснув очима.
— Вісімдесят сьомий. А я прибув сюди з вісімдесят третього за тодішнім рахунком. Молодий чоловіче, для мене дуже важливо знати те, про що я вас зараз спитаю. На вашій пам'яті «Ред Сокс» виграли «Ворлд Сіріз»?[19]
Закинувши назад голову, Едді щиро розсміявся — здивовано й весело водночас.
— Ні, чоловіче, мені шкода. Торік вони були близькі до перемоги — приймав стадіон «Шеа», грали проти «Мете», — а тоді той Білл Бакнер, який стояв на першій базі, пропустив легкий м'яч між ніг. Він ніколи не оговтається. А ходіть до нас, сідайте. Кави в нас катма, зате Роланд… цей пошарпаний на вигляд чолов'яга праворуч від мене… цілком непогано заварює чай з лісових трав.
Каллаген звернув увагу на Роланда, а тоді зробив щось дивне: опустився на коліно, похилив голову і приклав кулак до чола зі шрамом.
— Хайл, стрільцю. У добру годину ми зустрілися на шляху.
— Хайл, — привітався Роланд. — Підійди, добрий незнайомцю, й розкажи, що привело тебе до нас.
Каллаген подивився на нього здивовано.
Роланд відповів йому спокійним поглядом і кивнув.
— У добру чи в лиху годину ми зустрілися, можливо, ти знайдеш те, що шукаєш.
— Можливо, що й ви також, — сказав Каллаген.
— Тоді підійди, — запросив його Роланд. — Приєднуйся до нашої бесіди.
— Перш ніж ми перейдемо до суті, можна у тебе щось запитати?
То був Едді. Поруч нього Роланд розклав багаття і порпався у спільних пожитках, шукаючи маленького глиняного горщика — пам'ятку матеріальної культури Древніх, — в якому любив заварювати чай.
— Авжеж, юначе.
— Ти Доналд Каллаген.
— Так.
— А яке в тебе друге ім'я?
Каллаген схилив голову набік, підняв одну брову, потім усміхнувся.
— Френк. На честь діда. Це має значення?
Едді, Сюзанна і Джейк обмінялися поглядами, а заразом — і думкою. Доналд Френк Каллаген. Дев'ятнадцять букв.
— Таки має, — зрозумів Каллаген.
— Можливо, — сказав Роланд. — А може, й ні. — Легко обертаючи бурдюк, він налив воду на чай.
— А тебе добряче пошматувало, — зауважив Каллаген, дивлячись на Роландову правицю.
— Я даю собі раду, — відповів Роланд.
— Коли сам обходиться, коли друзі трохи допомагають, — додав Джейк серйозно, без усмішки.
Каллаген кивнув, не розуміючи, та знаючи, що в цьому нема потреби: вони були ка-тетом. Нехай це слово було йому невідоме, проте термінологія не мала значення. Все було зрозуміло з того, як вони обмінювалися поглядами й обходилися одне з одним.
19
«Ворлд Сіріз» (англ. «World Series») — щорічний чемпіонат США з бейсболу.