Хроніки Якуба Вендровича
- Автор: Піліп'юк Анджей
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Хроніки Якуба Вендровича». Краткое содержание книги:
- Канікули, бля... - буркнув, з відразою зриваючи з себе спортивний костюм. Кинув його на ліжко. Одним рухом змів посуд і столові прибори на підлогу. Замість того застелив на стіл скатертину зі свіжої (з минулого тижня) газети. Витяг шматок кров'янки, порізав її багнетом, відрізав окраєць хліба і, нарешті, підкріпився, як нормальна людина. Запив, звісно ж, не якимсь там терпким скислим хвранзуським компотом, а справжньою сивухою власного виробництва.
- Сухе, - сказав до пляшки, яку він щойно викинув через вікно і та вже лежала на подвір'ї. - Мабуть, назвали це вино так через те, що воно сушить шлунок всією своєю отрутою.
Для різноманітності Вендрович відкрив собі баночку полуничного чорнила і з задоволенням потяг солідний ковток.
- Ось як має смакувати справжнє вино! - гукнув в сторону відсутніх вже гостей. - Солодке, як цукор, смачне і трохи сіркою віддає в носі.
Взяв пачку цигарок, які привезла йому невістка, розірвав наполовину і засунув собі в рот одразу десять штук. Підкурив запальничкою і затягнувся, як тільки міг.
- Тьфу! Трава, а не цигарки, - сплюнув. - Але наміри в них були добрі...
Вино вже трохи розігріло його старече тіло. Якуб дістав з-під ліжка старий потертий чемодан.
- Канікули, - промимрив. - Треба, мабуть, таки поїхати. Зрештою, щось мені належить через вісімдесят років після закінчення навчання! Люксовий готель в горах... їж-пий досхочу! Повний комплекс послуг! Буду як буржуй об'їдатися ананасами з рябчиками, ікру ложками... креветки, сардина з медом! Ух, випорожню декілька пляшок коньяку, запрошу собі декілька молодих дівок до товариства... А потім, потім прийму ванну в «Совєцком Ігрістом», наче дочка Брєжнєва! І взагалі, я собі таке свято влаштую! А шо, я гірший за тих школярів? А хто школу підпалив у чотирнадцятому і на прусаків усе спихнув?! Я підпалив! От і на канікули собі заробив!
Відтак, пробуджений бурхливою фантазією та спогадами з шаленого дитинства, Вендрович із захопленням почав пакувати до валізки все, що потрапляло йому під руку. Але невдовзі випитий алкоголь взяв-таки і дідок, схилившись на бік, раптово відрубався і захропів солодким та глибоким сном праведника.
Ф
Якуб стояв на автобусній зупинці і задумано вивчав розклад рейсів.
- Люблін був. Краснистав був. Хелм був. Замосьц був... Холера, та шо ж то за діра?! Звідси навіть... нікуди нормально не можна виїхати...
- А куди ти зібрався?
Якуб повернувся і побачив свого старого друга, козака-бі-логвардійця Семена.
- Та я оце на канікули вирішив поїхати, - сказав. - Але сам бачиш, що з Войславіц тільки по області...
Семен натяг на носа окуляри і прочитав розклад.
-1 справді! - підтвердив. - Треба з пересадкою.
- А що таке пересадка? - поцікавився Якуб.
- А то, як кудись їдеш, а потім сідаєш на інший автобус...
- А, то так як до Варшави, - прицмокнув. - То я розумію. Тоді можна і з пересадкою.
- А шо це так тобі закортіло на ті канікули на старість років?
- Та бо я ще ніколи на них не був, - Якуб легко зачервонів-
ся.
- Тоді це саме час! - кивнув головою Семен. - Знаєш, треба добре подумати, куди ти хочеш їхати. А то так, насухо, трудновато буде щось вигадати...
Твоя правда, - погодився Якуб, виглядаючи найближчу корчму.
Пройшло трохи часу... Перед Семеном стояло вісімнадцять пустих кухлів з-під пива, перед Якубом двадцять.
- Канікули, - повернувся до початкової теми екзорцист. -Люди їдуть на море або в гори, дихають свіжим сільським повітрям, відпочивають на лоні природи...
- Але я бачу тут маленьку проблему, - сказав Семен. - Тут у нас також сільська природа, а це означає, що повітря і лоно теж знайдеться, - і щипнув за попку офіціантку, яка проходила повз.
- Але внучок казав, що усім треба відпочивати після труда в школі, - наполягав на своєму Вендрович. - А для цього обов'язково кудись треба їхати. Бо що ж це за відпочинок удома? А я про це знаю, як ніхто краще. Скільки років по мухах з револьвера стріляю...
Козак кивнув головою.
- А що тобі ще для щастя треба? Озерце є, по пагорбах можна ходити... ну, майже можна, це навіть краще - в провалля не впадеш.
- Але тут немає готелю з баром і стриптизом... - пожалівся Я куб.
- А якого дідька тобі ще стриптиз?! Тобі ж вже дев'яносто років на носі!
- Ну і що. А є такий голубий порошок, «Вугри» називається...
- Ой, щось тобі в голові покрутилося, вугрі - то висип на шкірі.
- А я думав, що то такі, що в озері плавають. Ну, неважно. Є така голуба таблетка, що після неї навіть старий буде бігати за дівками. І не лише бігати...