Політ завдовжки в життя

— Ти так думаєш? А, по-моєму, якби вона тобі зізналася у своїх почуттях, то ти б зробив все для того, щоб про це дізналася вся школа, а над Інгою ви б і далі знущалися. Коротше, слухай далі. Там, на дачі, вона вирішила розкрити свої карти, розповісти про свої почуття, але не тобі, а… Риті. І так вже вийшло, що вона підслухала якусь розмову Рити з Машкою про тебе. Ти знаєш, що в ту ніч вона почала курити? Так ось, вона тоді для себе вирішила, що перестане бути відмінницею, дівчинкою, яка була прикладом для всіх, зразковою ученицею, а стане навпаки, такою, якими були ви всі. Але внутрішнє протиріччя стримувало її. Вона два чи три дні не виходила з дому, прикидаючись хворою. Батьки навіть не цікавилися, що відбувається з їхньою донькою. Але потім її батьків знову перевели в якесь інше місто, на секретний полігон, і вона не могла навіть просто писати тобі листи. Від тебе вона листів теж не отримувала. Але вона вирішила, що коли закінчить школу, то обов'язково поїде від батьків і поступить в той самий інститут чи університет, що і ти, або піде робочою на той самий завод, куди і ти підеш працювати, а якщо ти будеш професійним спортсменом, то вона влаштується в вашу спортшколу звичайною прибиральницею, аби бути поруч з тобою. І, ось, через два роки, ледве закінчивши школу, а вчитися вона перестала остаточно, тим більше, що батькам її було все одно, чим займається їхня донька, вона приїхала до вас в школу на випускний. Приїхала вже зовсім іншою людиною. На той час вона вже курила і випивала з якоюсь компанією, з якою познайомилася на черговий дискотеці. З серйозною музикою вона, звичайно, зав'язала. Так, ще навчаючись в школі, вони сколотили якийсь ансамбль, типу рок-групу, грали на різних вечірках, в нічних клубах і дискотеках. А ти сам знаєш, що таке нічне клубне життя. Словом, понеслося у неї все. Тому і на навчання часу у неї не залишалося. Вона сказала мені, що була щаслива, тому що була впевнена, що саме такою ти її і приймеш. Але, побачивши тебе на випускному балі у фраку, з метеликом, танцюючого вальс з її найлютішим ворогом, як вона сказала, з Ритою, вона втратила голову. В ту ніч вона поїхала до своїх друзів, які теж щось святкували, там вона сильно напилася і вперше з кимось переспала. Вона мені сказала, що тепер їй було все одно, бо вона втратила і тебе, і музику, і своє спокійне життя, зруйнувала кар'єру музиканта, а з тим атестатом, який вона отримала, їй світила тільки дорога в саме зубожіле ПТУ. Якось вона намагалася навіть накласти на себе руки, але чи то доза таблеток була не тією, чи те снодійне було неякісним, але вона залишилася жива, правда довелося провести кілька місяців у психіатричній лікарні, куди її із задоволенням запровадили батьки. Ну, а зараз вона з друзями грає в підземному переході, тим самим заробляючи собі на життя… Якщо це, звичайно можна назвати життям. Антон, я от думаю, що ж ми за люди такі? Чому ми не помічаємо того, що відбувається навколо нас? Чому ми думаємо тільки про себе і не бачимо проблем наших друзів і близьких? Так, Антон. У цьому є і моя вина.