Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 335
Перейти на страницу:

Так само неможливо двічі мати той самий льодовиковий період. Коли близько 10 800 років до н. е. колапсувало озеро Аґасис, суспільства Горбистих Схилів були вже не ті, що під час попереднього льодовикового періоду. На відміну від лаґашців Азимова, земляни не збожеволіли, коли природа поставила світ з ніг на голову. Натомість вони застосували чисто людську майстерність та винахідливість і відбудували все, що вже мали. Пізній дріяс не повернув годинника назад. Зробити це неможливо.

Деякі археологи вважають, що, бувши далеко не Ніччю, пізній дріяс пришвидшив винахідництво. Як усі інші наукові методи, датування найранішого зерна культивованого жита з Абу-Гурейри має межі похибки. Дослідники стоянки зазначають, що хоча середнє значення дати появи великого жита становить близько 11 000 років до н. е., тобто раніше пізнього дріясу, знайдене насіння цілком могло бути зібраним і на п'ятсот років пізніше, вже після початку пізнього дріясу. Можливо, не лінощі й не жадібність поквапили жінок з Абу-Гурейри дбати про жито. Можливо, це був страх. Коли температури понижчали, а наданих природою харчів поменшало, мешканці Абу-Гурейри, можливо, взялися експериментувати й виявили, що уважний догляд дає змогу отримати більше насіння більшого розміру. З одного боку, холодна суха погода ускладнила культивування злаків; з іншого — суворіша погода підсилила мотивацію це робити. Деякі археологи малюють картину того, як збирачі пізнього дріясу носять мішки з зерном і засівають привабливі ділянки, аби застрахуватися від підступів природи.

Дальші розкопки покажуть, чи це так, але ми вже знаємо, що не всі мешканці Горбистих Схилів по настанні кліматичного лиха повернулися до мандрів у пошуку харчів. У Мурейбеті, вище за течією від Абу-Гурейри, французькі археологи знайшли нове поселення, засноване близько 10 000 років до н. е. До того, як озеро Ель-Асад проковтнуло й цю стоянку, вони теж встигли відкрити лише двадцять п'ять квадратових футів, але й цього було досить, аби пересвідчитися, що мешканці поселення назбирували достатньо диких рослин та газелей, аби триматися цілий рік. А в будинку, датованому 10 000-9500 роками до н. е., на археологів чекало несподіване відкриття: роги дикого зубра, небезпечного шестифутового предка сучасних биків, і лопатки ще двох, занурені у глиняну лаву.

На жодній стоянці, датованій часом до пізнього дріясу, не виявлено нічого подібного цій дивній знахідці, тоді як поселення, молодші за 10 000 років до н. е., повні різноманітних подиву гідних речей. Візьмімо, наприклад, Кермез Дере в північному Іраку, що його відкрив бульдозер 1986 року. Було розкопано лише два невеликі шурфи. Один з них дістався місця, де готували їжу, дуже подібного до знахідок з Айн-Малаги та Абу-Гурейри. Водночас другий шурф не дав свідчень про хатню діяльність. Натомість він містив три круглих приміщення від дванадцяти до п'ятнадцяти футів у поперечнику, розташованих послідовно й заглиблених на п'ять футів від давнього рівня поверхні. Перше приміщення обмазане, з підлоги видавався ряд з чотирьох колон, розташованих так близько, що в приміщенні важко було пересуватися. Одна з колон була непошкоджена. Сформована з каміння, обмазаного глиною та гіпсом, вгорі колона вужчала й мала дивні випини, що надавали їй подібности до стилізованого торса людини з плечима. Приміщення було заповнене (явно навмисне) кількома тоннами землі, що містила кілька груп великих кісток тварин та незвичні предмети на кшталт кам'яних намистин. Потім було викопано друге приміщення, таке саме, як перше, майже на тому самому місці; його теж обмазано й заповнено тоннами землі. Потім викопано третє приміщення на тому самому місці, обмазано й заповнено землею. Закинувши кілька кошиків ґрунту до останнього приміщення, люди поклали на підлогу шість людських черепів без щелеп. Черепи були в поганому стані, з чого можна припустити, що перш ніж поховати, їх протягом досить тривалого часу якось використовували.

Що саме робили ці люди? Археологи часто жартують, що, коли неможливо збагнути, що саме ми знайшли, ми кажемо, що це щось релігійне (розкопавши на Сицилії стоянку, що, на мою думку, є релігійною, маю визнати, що я вже не вважаю цей жарт надто дотепним). Звичайно, проблема в тім, що ми не можемо розкопати стародавні вірування. Проте це не означає, що, коли археологи говорять про передісторичну релігію, вони просто щось собі вигадують.

1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)