Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
п Пор. з образом екзистенційної мандрівки в Івана Величковського: "Свѣт сей - то широким морем и пространим, / земля - заточенієм всѣм з рая вигнаним, / А небо єсть Отчизна, але ко небесним / двором трудно летѣти з тяжарем тВлесним" [Величкоесъкий І. Твори. - Київ, 1972. - С. 54].
13 Магніт - популярний емблематичний образ, який символізував, зокрема, душу, сповнену божественної любові [див.: Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 112-113]. Він є, наприклад, у збірці «Symbola et emblemata» (182-ий малюнок з підписом: "Самопроизвольная сила. Мы охотно притягиваемся. Volentes trahimur" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 46—47]). Як писав Феофан Прокопович, "магніт відомий тими двома дивними здатностями, що притягує до себе залізо і що повертається до полюсів світу. Ці властивості не були відомі античним, бо ні Арістотель, ні Діоскорид, ні Пліній, ні Теофраст, ні Лукрецій, ні жоден інший стародавній грецький чи римський філософ не згадували нічого подібного про магніт" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 497].
14 Сковорода часто вживає слово мір у тому значенні, якого надала йому християнська
аскетична література. Наприклад, Ісаак Сириянин писав: "...світом я називаю
пристрасті" [Исаак Сириянин. Размышления / Пер. С. Аверинцева // Византия и Русь. -Москва, 1989. - С. 131; див. про це:Лосский Вл. Очерк мистического богословия Восточной Церкви // Мистическое богословие. - Киев, 1991. - С. 226]. Схоже значення слова мір подає
і словник Памви Беринди ("Мір: свѣт или сей свѣт, або тот свѣт. Метафорически: злыи люде..." [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 119]), і деякі інші джерела, наприклад, книга «Алфа і Омега»: "...злоба обрѣтастся во мнозѣ 'мир' глаголема" [Алфа і Омега. - Супрасль, 1788. - Арк. 329; пор.: Кизаревич Ф. Передмова до Акафіста 1625 р. // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. -С. 129; Прокопович Ѳ. Духовный регламент. - Москва, 1776. - С. 52].
15 Сковорода має на думці слова: Шше во житїе нвсё^ъ єсть, СЗнХдХже й спситє/іа жде/иъ, гда (імшего) ійса ^рт^і (Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 20).
16 В українській літературі ХѴІІ-ХѴІІІ ст. образ крил, найперше орлиних, мав цілу низку сакральних конотацій. Крила могли символізувати тут Старий та Новий Заповіт [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 76], персонажів священної історії, зокрема Іллю та Єноха [див.: ГалятовськийІ. Ключ разумѣнія. - Київ, 1659. - Арк. 189 (зв.)], прип'яті до хресного дерева руки Спасителя [див.: РадивиловськийА.
Вѣнец Христов. - Київ, 1688. - Арк. 504 (зв.)], материнство та пренепорочне дівство Богородиці [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 551], необхідні для спасіння віру й добрі вчинки [див.: БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. -Арк. 321], безмовність та богомислення [див.: Карпович А. Казаньє на Преображеніє Господа Бога и Спаса нашего Іисуса Христа //ЛевшунЛ. В. Леонтий Карпович. Жизнь и творчество. - Минск, 2001. - С. 138 (додатки)] тощо.
17 Цей образ засновується на уявленні, згідно з яким орел злітає високо в небо й там "обновляєтся жегом солнцем" [БериндаП. Лексікон словеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 150].
18 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 11.
19 Парафраза Книги пророка Ісаї 66: 14. Пор.: кшсти b<jlua йкш трлвл про^АвнХтъ.
20 Сковорода, для якого притаманний, як казав Дмитро Чижевський, "аскетичний гедонізм" [див.: CyzewskyjD. Skovoroda-Studien: I. Skovoroda und Angelus Silesius// Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1930. - Bd. VII. - S. 24], а "веселіє серця" є синонімом справжнього життя [див.: Oljancyn D. Hryhorij Skoworoda (1722-1794): Der ukrainische Philosoph des XVIII. Jahrhunderts und seine geistig-kulturelle Umwelt. - Berlin; Konigsberg, 1928. - S. 107; AnqyalA. Die slawische Barockwelt. - Leipzig, 1961. - S. 304-305], - повсякчас змагався з "демоном печалі", тобто тікав од екзистенційної порожнечі.
21 Ці рядки Сковороди композиційно й образно перегукуються з народними замовляннями. Пор.: "...іди проч, та йди на ліси, на очерети, та на луги, та на пущі..." [Сборник малорусских заклинаний / Составил П. Ефименко. - Москва, 1874. - С. 8]. Стилістика церковних заклинань дещо інакша. Пор.: "...отиди в землю безводную, пустую, недѣланную, на ней же человѣк не обитаєт..."; "отиди от созданія сего в пустая и безводная мѣста, идеже ниже человѣк, ниже звѣрь обитаєт..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 347 (третя пагін.), 378 (третя пагін.)].