Повна академічна збірка творів

6 Міфологема "золотого віку" (райського стану) сягає ще поеми Гесіода «Роботи і дні» (109-181), де поет змалював чотири покоління людей: золоте, срібне, мідне й залізне [див.: Гесиод. Работы и дни. Земледельческая поэма/ Перевел с древнегреческого В. Вересаев. -Москва, 1927. - С. 43^5]. Інакшу версію цього сюжету подав Овідій у своїх «Метаморфозах» (І, 89-150) [див.: Публій Овідій Назон. Метаморфози / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1985. - С. 17-18].

7 Це - один із перших поетичних творів Сковороди. Написаний у селі Каврай. Як свідчить Михайло Ковалинський, Степан Томара, прочитавши цю поезію, високо поцінував поетичний хист Сковороди. "Друг мой! - сказав він йому. - Бог благословил тебя дарованіем духа и слова".

У четвертому томі рукописного зібрання Михайла Ковалинського зберігся ранній автограф цієї пісні:

шстав, ш дух мой, вскорѣ

Всы земляній Мѣста!

Взойди, дух мой, на Горы,

ГдВ правда живет свята,

ГдВ покой, тишина шт вѣчних царствует лѣт,

ГдВ блещит та страна,

В коей неприступной свѣт. шстав Земны печалы И Суетность Мірских дВл!

Будь чист, хоть на час малій,

Дабы ты виспр возлетВл,

Где Іакшвль Господь,

Где невечерня Заря,

Где весь Ангелскій род Лице егш вину зрят.

Се Сілшамскы воды! шмій скверну шт очес, шмій всВ членов роды,

Дабы возлетВть до Небес.

Ибо сердцем нечист Не может Бога узрѣть,

И нелзя до тВх мѣст Земленному долетВть.

Кинь весь Мір сей прескверній.

Он тот же есть Темній Ад.

Пусть летит невѣж враг черній;