Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Дух і Літера
- ISBN: 978-966-378-264-5
- Переводчик: Андрій Павлишин
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
Чи Ви читали мою Весну[238]? Я сам нею незадоволений, тому шукаю підтвердження ззовні.
Ні, я не подавав до Міністерства жодного клопотання. Красно дякую Вам за добрі наміри. Припускаю, що не у Ваших силах переконати Міністра, щоб той дав мені посаду у Варшаві. Я подав заяву до кураторії Ш.О.[239] про переведення мене до Львова.
Книжка Трухановського[240] належить до речей, які мене останнім часом гнітять. Я вважаю цю книжку за мимовільну пародію на мою, карикатурою, зумовленою нездарністю та наївністю автора. Самокритика в цього чоловіка, мабуть, цілком паралізована. Він не помічає, чи жодних висновків собі з того не робить, що повторює мої звороти, речення й формулювання, тривіалізовані й нездарні. Чи бачили Ви коли нездарні копії образів, намальовані дилетантами? Деталі оригіналу на них подібним чином зневажені, деформовані й перекручені. Моя нехіть випливає з того, що я гидую цим грубим, наївним і примітивним інтелектом, який торкається моїх винаходів нездарною рукою. У його руках вони перероджуються на карикатуру. Ця книжка може мені дуже зашкодити: наш читач не є сумлінним читачем. Кому заманеться звернутися до Цин. крамниць, щоб проконтролювати різницю між мною і Трухан. Таким чином, його карикатурна проза підставиться в думці читача на місце моєї прози. Я б дуже хотів, щоб Ви — якщо це відповідає Вашим намірам — застерегли читача від цієї небезпеки і вирили рів між ним і мною. Що мої побоювання не вигадка — свідчить рецензія Лашовського, де дрантя книжки Трухановського слугує приводом, щоб атакувати мене й увесь мій жанр.
Що Ви самі робите, крім [написання] статей? Чи пишете Ви щось своє? Я дуже добре розумію Вашу потребу в ізоляції та тиші. Рецензію Наперського[241] я теж до ладу не втямив, але приписую це її глибині та важким інтелектуальним шляхам, якими вона простує. Чи Ви, може, думаєте інакше?
Сердечно Вам дякую за пам'ять і переказую вирази поваги та найщиріші поздоровлення.
Бруно Шульц
1 XII 1936
До Менделя Нойґрошля[242]
Пан
Др М. Нойгрошль
Відень
Штернґ.[асе] 11
Вельмишановний Пане Докторе!
Моя дорога приятелька, пані Дебора Фоґель[243], повідомила мені, що в листі до неї Ви виявили зацікавлення моєю книжкою — Цинамонові крамниці.
Насмілююся надіслати Вам цією ж поштою примірник книжки і дуже б тішився, якби Ви вирішили, що варто завдати собі клопоту перекласти будь-що з неї, а може, й усю книжку. У такому разі цей лист був би дозволом на надання прав на переклад.
Будь ласка, вибачте мені, що примірник пошкоджений, але я не маю під рукою іншого, а Вам, напевно, байдуже, чи він новий.
Залишаюся зі щирою повагою.
Бруно Шульц
Дрогобич, 4 XI 1936
Флоріянська, 10
До Мечислава Ґридзевського[244]
До Редактора «Wiadomości Literackich»[245]
У № 762 «Wiadomości Literackich» була опублікована почесна для мене рецензія Еміля Брайтера[246] на мою книжку Санаторій під клепсидрою, яка містить, зокрема, абзац такого змісту: «[Шульц] устиг уже створити літературну школу, яка, поза кількома нездарними епігонами, породила серйозні таланти, котрі починають, як, ск. Ґомбрович, шукати нових і незалежних шляхів виразу».
Із тим судженням мені важко погодитися.
Ґомбрович є явищем винятково самородним, яке зросло на власному ґрунті, несучи в собі самому свої джерела та ресурси. Він працює у цілком іншому, ніж я, вимірі дійсності, належить — попри певні окремі видимості — до цілковито іншої письменницької родини та до іншого духовного покоління.
У зв'язку з цілковитою непорівнянністю наших внутрішніх світів, питання про часовий примат є абсолютно байдужим, однак і воно вирішується, поза усяким сумнівом, на користь Ґомбровича. Перша його книжка Спогади періоду дозрівання, в якій він виступає уже цілковито кристалізованою та зрілою творчою індивідуальністю, з'явилася в 1933 p., а між тим мої Цинамонові крамниці були опубліковані допіру в 1934 році[247].
238
Див. примітку 22 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 89).
239
Кураторія Шкільного Округу.
240
Казимир Трухановський — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 212). Книжка Трухановського, про яку згадує Шульц — Вулиця Всіх Святих (Ulica Wszystkich Świętych, 1937).
241
Стефан Наперський — псевдонім Марека Айґера (1899—1940), польського літературного критика, поета, перекладача, есеїста, в 1938—1939 роках редактора й видавця журналу «Ateneum». В опублікованому критичному судженні («Ateneum», 1939, № 1) він заперечив будь-яку художню цінність творчості Шульца.
242
Мендель Нойґрошль (1903—1965) — родом із Нового Сонча, адвокат, автор кількох циклів віршів, підготував антологію перекладів польської поезії на їдиш. Належав до групи львівських письменників «Цуштаєр». Із Відня, де мешкав, був депортований у 1938 році до табору в Дахау, звідки врятувався завдяки втручанню ПЕН-клубу.
Помер у Нью-Йорку.
Лист був написаний німецькою мовою в початковий період численних і безплідних зусиль Шульца організувати переклад його творів європейськими мовами. Опублікований у цій книзі текст подано у перекладі Єжи Фіцовського. Оригінал листа належав удові адресата, котра мешкала у Сполучених Штатах. Ксерокопії мені надала Рахеля Ауербах. Ось оригінальний текст:
Herrn Dr. М. Neugröschl Wien, Sterng. 11
Sehr geehrter Herr Doktor!
Meine liebe Freundin, Frau Debora Vogel berichtet mir, dass Sie in einem Schreiben an sie einiges Interesse für mein Buch — Sklepy cynamonowe bekündet hätten.
Ich erlaube mir mit gleicher Post, Ihnen ein Exemplar des Buches zu übersenden und würde es mich sehr freuen, wenn Sie es der Mühe wert finden, einiges daraus, oder gar das ganze Buch zu übersetzen. Für diesen Fall gilt dies Schreiben ais Erteilung des Übersetzungsrechtes.
Ich bitte Sie um Verzeihung, wegen des beschädigten Exemplars, aber ich habe kein anderes zur Hand und wahrscheinlich liegt Ihnen nichts an einem neuen.
Ich verbleibe mit vorzüglicher Hochachtung
Bruno Schulz
Drohobycz, den 4 XI 1936
Floriańska 10
243
Дебора Фоґель — див. Вступ до «Книги листів» і вступну нотатку у примітках до листів Дебори Фоґель до Шульца.
244
Мечислав Ґридзевський (1894—1970) — засновник і головний редактор тижневика «Wiadomości Literackie» та щомісячника «Skamander», польський публіцист. Після війни видавав і редагував у Лондоні тижневик «Wiadomości». Помер в еміграції.
245
На шпальтах «Wiadomości Literackich» у 1933 році було опубліковане оповідання Шульца Птахи (Ptaki) — то був дебют письменника.
246
Еміль Брайтер (1886—1943) — юрист, публіцист, літературний критик, співробітник «Wiadomości Literackich», де спеціалізувався на критиці белетристичних творів. Заарештований під Варшавою, де переховувався, закатований у ґестапо. Про ставлення Шульца до його статті див. також лист до Романи Гальперн (№ 106).
247
Див. примітку 1 в листі до Юліана Тувіма (у електронній версії — прим. 65).