Носороги
- Автор: Йонеско Ежен
- Год: 1993
- Язык: украинский
- ISBN: 5-7715-0394-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:
Дудар. Щось я не втну.
Беранже. Ні… ні… Він нам довів протилежне, тобто африканські носороги — це азіатські, а азіатські… ну, я розумію. Це не те, що я хотів сказати. Зрештою, ви це з’ясуєте з ним. Він подібний до вас: людяний, витончений інтелектуал, ерудит.
Усе гучніший носорожачий тупіт. Слова обох акторів перекриваються носорожачим гармидером, що долинає з-під вікон; якусь мить видно, як ворушаться губи Дудара й Беранже, та не можна нічого почути.
Знову вони! А! Кінця цьому не буде! (Підбігає до вікна в глибині). Досить! Досить! Падлюки!
Носороги пішли далі. Беранже погрожує їм навздогін кулаком.
Дудар (сидить). Дуже хотів би познайомитись із вашим Логіком. Якщо він погодиться з’ясувати мені такі делікатні речі, делікатні й темні… Повірте, я більшого й не хочу.
Беранже (біжачи до переднього вікна). Так, я приведу його. Він поговорить із вами. Ви побачите, це непересічна людина. (Вслід носорогам, у вікно). Падлюки! (Знову погрожує кулаком).
Дудар. Хай собі бігають. І будьте чемніші. Так з тваринами не поводяться.
Беранже (ще у вікні). Оно знову!
В оркестровій ямі під вікном показується брилик, простромлений носорожачим рогом, і швидко пролітає з лівого боку в правий.
Брилик, почеплений на розі! Ох! Це брилик Логіка! Брилик Логіка! Хай йому біс, Логік став носорогом!
Дудар. Це зовсім не причина, щоб бути брутальним!
Беранже. Кому вірити, господи, кому вірити?! Навіть Логік став носорогом!
Дудар (ідучи до вікна). Де він?
Беранже (показуючи пальцем). Он той, бачите?
Дудар. Це єдиний носоріг із бриликом. Ну й залишайтесь із своїми химерами. Це таки ваш Логік!..
Беранже. Логік… став носорогом!
Дудар. Він усе-таки зберіг ознаку колишньої індивідуальності!
Беранже (знову погрожує кулаком услід зниклому носорогові з бриликом). Я з вами не піду! Я з вами не піду!
Дудар. Якщо це справжній мислитель, як ви казали, то він мусив не піддаватися. Перш ніж вибрати, він мав добре зважити всі «за» і «проти».
Беранже (й далі кричить у вікно вслід колишньому Логікові та іншим носорогам, що вже десь далеко). Я з вами не піду!
Дудар (умощуючись у фотелі). Так, є над чим замислитись!
Беранже зачиняє переднє вікно, йде до вікна в глибині, під яким пробігають інші носороги, що, ймовірно, оббігли навколо будинку. Відчиняє вікно, кричить до них.
Беранже. Ні, я з вами не піду!
Дудар (убік, сидячи у фотелі). Вони оббігли круг будинку. Вони пустують! Великі діти!
Якийсь час із лівого боку вже можна бачити Дезі,яка долає останні сходинки. Стукає в двері до Беранже. В руці у неї кошик.
Беранже, стукають, хтось прийшов. (Смикає Беранже, який усе ще у вікні, за рукав).
Беранже (кричить до носорогів). Це ганьба! Ваш маскарад — це ганьба.
Дудар. До вас стукають, Беранже, ви не чуєте?
Беранже. Відчиніть, якщо хочете! (І далі вже мовчки дивиться на носорогів, їхній тупіт усе слабшає).
Дудар відчиняє двері.
Дезі (заходячи). Добридень, пане Дудар.
Дудар. Панно Дезі, ви!
Дезі. Беранже вдома? Йому краще?
Дудар. Добридень, люба панно, ви, отже, часто сюди ходите?
Дезі. Де він?
Дудар (показуючи на нього пальцем). Оно.
Дезі. Бідолаха, в нього нікого нема. А нині ще й трохи заслаб, авжеж, йому треба допомогти.