Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Носороги - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Носороги

Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:

Драма Э. Йонеско «Носороги» — одна з найцікавіших п'єс не лише свого часу. Написана в 1959 році, вона відобразила істотні особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Насправді, в «Носорогах» розігрується драма самотності особи, індивідуальної свідомості в зіткненні з громадським механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс, поки вона не полонила свідомість багатьох, оскільки тоді вона стає ідеологією. А це вже небезпечно. Йонеско застосовує своєрідну форму, фантасмагоричну та гротескну картину перетворення людей в носорогів. Абсурдність подій, зображених драматургом, підкреслює гостроту думки автора, який виступає проти знеособлення, позбавлення індивідуальності. Враховуючи час написання п'єси, зрозуміло, хвилює Йонеско проблема тоталітаризму, що настає, войовничого. Муссоліні, Сталін або Мао — завжди десь знайдеться ідол, якого обожнюють, якому поклоняється натовп. Але саме ідол звертається до натовпу, а не до людини.
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 52
Перейти на страницу:

Беранже. Може, воно й так. Я спробую викласти свої міркування. Хоч уже й саме явище тривожить. А мене воно, правду кажучи, приголомшило. Як пояснити його?

Дудар. Поки я ще не знайшов задовільного пояснення. Я констатую факти, реєструю їх. Це існує, отже, мусить якось і пояснюватись. Кат його зна, що це — вигадка природи, якась чудасія, химера чи гра?

Беранже. Жан був надто гордий. А в мене нема амбіцій. Мене задовольняє мій теперішній стан.

Дудар. Може, він полюбляв чисте повітря, природу, простір… Може, в нього була потреба розслабитись. Я це кажу не на те, щоб виправдати його…

Беранже. Я вас розумію або принаймні намагаюсь зрозуміти. Та навіть якщо мене звинуватять у відсутності спортивного духу і в тому, що я дрібний буржуа, зашкарублий у своєму тісному світові, я поглядів не зміню.

Дудар. Авжеж, ми залишимося собою. Тоді чому ви непокоїтесь через кілька випадків носорогіту? Це, мабуть, теж хвороба.

Беранже. Саме так, і я боюсь ухопити заразу.

Дудар. Ох! Та не думайте про це. Ви й справді всьому надаєте забагато значення. Те, що сталось із Жаном, аж ніяк не симптом, ні про що не свідчить, ви й самі казали, що Жан гордовитий. Даруйте за лихі слова про вашого друга, та, на мій погляд, це був шаленець, якийсь дикун, дивак, — навіть нема за що вважати його оригіналом. Оце й було вирішальним.

Беранже. Тоді все прояснюється. Бачите, ви не могли пояснити явище. А от зараз таки дали мені цілком імовірне пояснення. Так, щоб отак перетворитись, напевне треба бути в критичному стані, в якомусь шаленстві… Хоч у нього були аргументи, здається, він обміркував питання, обґрунтував своє рішення… Але Беф, невже й Беф теж був шаленцем?.. А решта, всі інші?..

Дудар. Залишається гіпотеза про пошесть. Щось ніби грип. А ми вже бачили пошесті.

Беранже. Жодна з них не скидалась на нинішню. А що, як її занесли з колоній?

Дудар. Хай там як, але хибно вважати, що Беф і решта зробили те, що зробили, або стали тим, ким стали, аби лиш дошкулити вам. Хіба вони вже настільки лихі?

Беранже. Справді, те, що ви кажете, розумне, ваші слова переконують… або, може, навпаки, все це куди серйозніше.

Чути, як під вікном у глибині бігають носороги.

Ось, чуєте? (Підбігає до вікна).

Дудар. Та дайте їм спокій!

Беранже зачиняє вікно.

Чим вони вам заважають? Вони й справді переслідують вас. Це погано. Ви нервово виснажуєтеся. Зрозуміло, у вас був шок! Але не шукайте ще на свою голову. Зараз намагайтеся просто одужати.

Беранже. Хотілося б знати, чи я добре імунізований.

Дудар. Хай там як, це не смертельно. Є здорові хвороби. Переконаний: коли хочеш, від них одужуєш. Це в них перейде, побачите.

Беранже. Але, певне, сліди залишаться! Таке порушення органічної рівноваги не може минути, не залишивши…

Дудар. Не переймайтеся, це минуще.

Беранже. А ви переконані?

Дудар. Авжеж, я в це вірю, гадаю, що так і буде.

Беранже. Але якщо справді не хочеш, так, якщо справді не хочеш ухопити цю хворобу, цю нервову хворобу, то її не схопиш, її не схопиш!.. Хочете коньяку? (Йде до столу, на якому стоїть пляшка).

Дудар. Не турбуйтеся, дякую, я не хочу. Якщо вам хочеться, не зважайте на мене, пийте, не соромтеся, але знайте, голова потім дужче болітиме.

Беранже. Алкоголь — чудовий засіб проти пошестей. Він імунізує. Наприклад, убиває мікробів грипу.

Дудар. Але, мабуть, не вбиває всіх мікробів усіх хвороб. А про носорогів цього й знати не можна.

Беранже. Жан ніколи не пив спиртного. Нахвалявся цим. Може, якраз через це… може, це й пояснює те, що сталося. (Протягує повну чарку Дударові). Ви й справді не хочете?

Дудар. Ні, ні, до сніданку ніколи. Дякую.

Беранже спорожняє чарку, але й далі тримає її в руці, як і пляшку; кашляє.

Дудар. Бачте, бачте, воно вам не йде. Ви й закашлялись через те.

Беранже (занепокоєний). Так, тому я й закашлявся. А як я кашляв?

Дудар. Як усі люди, коли п’ють заміцне.

Беранже (ставлячи пляшку й чарку на стіл). Кашель не був якимось дивним? Це був таки справжній, людський кашель?

Дудар. Чого ви допитуєтесь? Це був людський кашель. Яким він іще міг бути?

Беранже. Я не знаю… Може, кашлем тварини… Носоріг отак кашляє?

Дудар. Ну й кумедний ви, Беранже! Створюєте собі проблеми, питаєте всякі дурниці. Нагадаю вам те, що ви й самі казали: найкращий засіб боротьби — виявляти волю.

Беранже. Авжеж.

1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 52
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)