Великі міфи імперії
- Автор: Нестайко Омелян
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: «Афіша»
- ISBN: 966-8013-13-1
- Жанр: История
Электронная книга - «Великі міфи імперії». Краткое содержание книги:
Коледовщики,
Недоросточки, -
Недоросточки,
Красные девушки
Сочили, искали
Иванова двора.
А Иванов двор
Ни близко, ни далеко, -
На семи столбах;
Вокруг этого двора
Тын серебрянный стоит;
Вокруг этого тына
Все шелковая трава.
І так далі…
Закінчується вона такими словами:
Наша — то коледа
Ни мала, ни велика,
Она в двери не лезет,
И в окно нам шлет:
Ни ломай, ни гибай -
Весь пирог подавай.
Виноградье красно-зелено мое!
(Псковська губернія).
Перекладати «колєди» українською мовою зі зрозумілих причин неможливо, бо втрачається автентичність і може появитися підозра, що умисно перекручені. Текст «колєди» скорочений, щоб не втомлювати читача, але не порушуючи самої сюжетної лінії, самої суті. Наступні «колєди» коротші і наводяться без скорочень:
Кишки, желудки
В печи сидят
На печи сидят
На нас глядят.
Давайте пирога!
Кто не дает пирога, -
Сведем корову за рога!
(Рязанська губернія).
Коледушка — коледа!
Вшивая борода.
Как не дашь пирога -
Так корову за рога!..
(Тульская губернія).
Коляда, коляда!
А бывает коляда
Накануне Рождества.
Коляда пришла,
Рождество принесла.
(Оренбурзька губернія).
Таусень, баусень!
Кишки перепрели, -
Все в печке сидели,
Все на нас глядели.
Кто не дает пирога -
Мы корову за рога!
(Оренбурзька губернія).
Уже самі тексти свідчать, що ці співанки не мають нічого спільного з Різдвяними колядами. З тих так званих «колєд» вимальовується якась постать з народної міфології, котра не влазить у двері, буває напередодні Різдва, грозить взяти корову за роги, прийшла і Різдво принесла, має негативний відтінок «вшивая борода». Решта опублікованих Шейном «колєд» мають такий же незвичайний зміст, як і в наведених нами. [126] Етнограф Шейн, може, з тієї причини, що вийшов з іншого релігійного середовища, не відчув блюзнірства у цих співанках, якщо, звичайно, підходити до них, як до пісень, що вітають людей з Великою Новиною — народженням Спасителя. Таким чином, деякі епізоди з народної міфології досить вільно допасовуються до християнського Різдва. В.П.Шейн, незалежно від своїх правдивих намірів, доказав, що у росіян відсутній цілий пласт слов'янської релігійної традиції.
На Новий рік в Україні віншують, сіють по хаті зерно, а на Великдень обмінюються писанками, котрі відзначаються різноманітними рисунками, часто дуже архаїчними, як, наприклад, зображення риби (анаграма Христа). Немає цих обрядів на землях Московщини. Окремо можна виділити святкування Івана Купала з дохристиянськими мотивами. Святкують Івана Купала тільки в Україні і Білорусі. Вважається, що купальське свято — залишок сонячного культу, який в тій чи іншій формі є в усіх європейських народів. [127]
Варто підкреслити, що в Московщині християнство накладалося на зовсім іншу племінну культуру, ніж у Русі. Зовсім по-іншому сприйняли християнство фіно-угорські племена, що населяли територію сучасної Московщини-Росії: вони були більш схильні до всяких відступів від християнства, оскільки намагалися захистити свою ідентичність. Ця тенденція проявляється також у створенні єдиноправильного православ'я і національних сект.
Історія знає подібні приклади. Цю тему розглядали, зокрема, Ю.Бромлей і Р.Подольний. [128] Єгипет потрапив під владу греків, потім став провінцією Риму і, врешті, Візантії. В Єгипті проживали сотні тисяч греків. Грецька мова була мовою двору і державних канцелярій. Від візантійців єгиптяни прийняли християнство, утворивши рівночасно безліч єресей, чим спричинили Константинополю чимало клопотів. І так продовжувалось до занепаду Візантійської держави.
Араби завоювали величезні території в Азії, включаючи Іран, але накинути йому свою мову не змогли — надто давня цивілізація, хоч іслам іранці прийняли. Прийняття релігії завойовників не знівелювало національних різниць, не знищило їхньої ідентичності. Вони дуже швидко перейшли на бік того відламу ісламської релігії, який боровся за повернення каліфського престолу «законним» спадкоємцям пророка Мухаммеда. Вони започаткували релігійну течію шиїтів, що черпала свою силу не в арабах, а в іранцях. Під тим релігійним прапором іранці боролися за свою незалежність. З цього напрошується висновок, що накинення етносові чужої релігії, котра не відповідає його духовній структурі, обов'язково спричинює її викривлення.
[126] Шейн П.В. Великорусы в своих песнях, обрядах, обычаях, верованиях, сказках, легендах и т. п. — СПб.: Императорская Академия Наук, 1898. — С. 305–309.
[127] Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995. — С.173.
[128] Бромлей Ю., Подольний Р. Человечество — это народы. — М.: Мысль, 1990.