Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Великі міфи імперії
Великі міфи імперії - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Великі міфи імперії

Электронная книга - «Великі міфи імперії». Краткое содержание книги:

Україна відновила свою державність. Утверджується у світі наша споконвічна символіка — знак св. Володимира. Українська інтелігенція звільнилася від політичного, морального, релігійного і психологічного тиску або, інакше кажучи, від постійного страху перед нечуваними репресіями щодо неї. Прийнята одна з кращих у світі Конституція. Видаються прекрасні книги, публікуються несфальсифіковані дані про тоталітарне минуле. Ця книжка не є спрямована проти російського народу, хоч він не без вини. Але занадто довго злочинні поводирі водять його, засліпленого великодержавними міфами і з підробленим родоводом, манівцями історії. Російські історики знали про це і мовчали. Однак, немає вічних таємниць. Вони забули: «Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв» (Євангеліє від Луки, гл.8, ст.17). А коли так, то чи варто приховувати їх від людей, і насамперед, від свого народу. Час найвищий російському суспільству з'ясувати для себе це питання і знайти належне місце між народами, позбувшись месіанського блуду. Це був би достойний внесок у політичну стабільність Східної Європи і тим самим забезпечення нормального національного розвитку народів цього регіону.
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 52
Перейти на страницу:

Коледовщики,

Недоросточки, -

Недоросточки,

Красные девушки

Сочили, искали

Иванова двора.

А Иванов двор

Ни близко, ни далеко, -

На семи столбах;

Вокруг этого двора

Тын серебрянный стоит;

Вокруг этого тына

Все шелковая трава.

І так далі…

Закінчується вона такими словами:

Наша — то коледа

Ни мала, ни велика,

Она в двери не лезет,

И в окно нам шлет:

Ни ломай, ни гибай -

Весь пирог подавай.

Виноградье красно-зелено мое!

(Псковська губернія).

Перекладати «колєди» українською мовою зі зрозумілих причин неможливо, бо втрачається автентичність і може появитися підозра, що умисно перекручені. Текст «колєди» скорочений, щоб не втомлювати читача, але не порушуючи самої сюжетної лінії, самої суті. Наступні «колєди» коротші і наводяться без скорочень:

Кишки, желудки

В печи сидят

На печи сидят

На нас глядят.

Давайте пирога!

Кто не дает пирога, -

Сведем корову за рога!

(Рязанська губернія).

Коледушка — коледа!

Вшивая борода.

Как не дашь пирога -

Так корову за рога!..

(Тульская губернія).

Коляда, коляда!

А бывает коляда

Накануне Рождества.

Коляда пришла,

Рождество принесла.

(Оренбурзька губернія).

Таусень, баусень!

Кишки перепрели, -

Все в печке сидели,

Все на нас глядели.

Кто не дает пирога -

Мы корову за рога!

(Оренбурзька губернія).

Уже самі тексти свідчать, що ці співанки не мають нічого спільного з Різдвяними колядами. З тих так званих «колєд» вимальовується якась постать з народної міфології, котра не влазить у двері, буває напередодні Різдва, грозить взяти корову за роги, прийшла і Різдво принесла, має негативний відтінок «вшивая борода». Решта опублікованих Шейном «колєд» мають такий же незвичайний зміст, як і в наведених нами. [126] Етнограф Шейн, може, з тієї причини, що вийшов з іншого релігійного середовища, не відчув блюзнірства у цих співанках, якщо, звичайно, підходити до них, як до пісень, що вітають людей з Великою Новиною — народженням Спасителя. Таким чином, деякі епізоди з народної міфології досить вільно допасовуються до християнського Різдва. В.П.Шейн, незалежно від своїх правдивих намірів, доказав, що у росіян відсутній цілий пласт слов'янської релігійної традиції.

На Новий рік в Україні віншують, сіють по хаті зерно, а на Великдень обмінюються писанками, котрі відзначаються різноманітними рисунками, часто дуже архаїчними, як, наприклад, зображення риби (анаграма Христа). Немає цих обрядів на землях Московщини. Окремо можна виділити святкування Івана Купала з дохристиянськими мотивами. Святкують Івана Купала тільки в Україні і Білорусі. Вважається, що купальське свято — залишок сонячного культу, який в тій чи іншій формі є в усіх європейських народів. [127]

Варто підкреслити, що в Московщині християнство накладалося на зовсім іншу племінну культуру, ніж у Русі. Зовсім по-іншому сприйняли християнство фіно-угорські племена, що населяли територію сучасної Московщини-Росії: вони були більш схильні до всяких відступів від християнства, оскільки намагалися захистити свою ідентичність. Ця тенденція проявляється також у створенні єдиноправильного православ'я і національних сект.

Історія знає подібні приклади. Цю тему розглядали, зокрема, Ю.Бромлей і Р.Подольний. [128] Єгипет потрапив під владу греків, потім став провінцією Риму і, врешті, Візантії. В Єгипті проживали сотні тисяч греків. Грецька мова була мовою двору і державних канцелярій. Від візантійців єгиптяни прийняли християнство, утворивши рівночасно безліч єресей, чим спричинили Константинополю чимало клопотів. І так продовжувалось до занепаду Візантійської держави.

Араби завоювали величезні території в Азії, включаючи Іран, але накинути йому свою мову не змогли — надто давня цивілізація, хоч іслам іранці прийняли. Прийняття релігії завойовників не знівелювало національних різниць, не знищило їхньої ідентичності. Вони дуже швидко перейшли на бік того відламу ісламської релігії, який боровся за повернення каліфського престолу «законним» спадкоємцям пророка Мухаммеда. Вони започаткували релігійну течію шиїтів, що черпала свою силу не в арабах, а в іранцях. Під тим релігійним прапором іранці боролися за свою незалежність. З цього напрошується висновок, що накинення етносові чужої релігії, котра не відповідає його духовній структурі, обов'язково спричинює її викривлення.

вернуться

[126] Шейн П.В. Великорусы в своих песнях, обрядах, обычаях, верованиях, сказках, легендах и т. п. — СПб.: Императорская Академия Наук, 1898. — С. 305–309.

вернуться

[127] Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995. — С.173.

вернуться

[128] Бромлей Ю., Подольний Р. Человечество — это народы. — М.: Мысль, 1990.

~ 41 ~ Предыдущая страница Следующая страница var width = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth || document.body.clientWidth; if (width > 768) { (function(w, d, n, s, t) { w[n] = w[n] || []; w[n].push(function() { Ya.Context.AdvManager.render({ blockId: "R-A-430869-4", renderTo: "yandex_rtb_R-A-430869-4", async: true }); }); t = d.getElementsByTagName("script")[0]; s = d.createElement("script"); s.type = "text/javascript"; s.src = "//an.yandex.ru/system/context.js"; s.async = true; t.parentNode.insertBefore(s, t); })(this, this.document, "yandexContextAsyncCallbacks"); } var width = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth || document.body.clientWidth; if (width
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 52
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)