Сліпобачення

— Те, що «Роршах» досі росте, можливо, є головною причиною, чому вони хотіли б, щоб їм на певний час дали спокій. Ми ж і гадки не маємо, якою є… доросла, так… доросла форма цього об’єкта. Звісно, він ховався. Багато тварин ховаються від хижаків, хоч і не є хижаками самі. Особливо молоді. Так, він ухиляється. Не дає нам відповідей, яких ми від нього чекаємо. А може, він просто їх не знає, ви про таке не думали? Чи багато вдалося б витягнути, якби ми допитували людського ембріона? Доросла особина може поводитися зовсім інакше.

— Доросла особина може дати нам нормального підсрачника.

— Як ми вже знаємо, ембріон теж на таке здатен. — Бейтс закотила під лоба очі. — Господи, Ісааку, ти ж біолог. Чи мушу я тобі нагадувати, скільки боягузливих тварин починають огризатися, якщо їх загнати в кут? Дикобраз ніколи сам не шукає пригод, проте все одно, якщо проігноруєш його попередження, ти отримаєш в морду цілу купу голок.

Шпіндель промовчав. Він якомога далі відсунув каву по ввігнутому столу. Рідина лишалася всередині кухлика — темне коло, абсолютно паралельне до обідка, але трішки нахилене до нас. Мені навіть здалося, що я можу зауважити крихітний вигин самої поверхні.

Джеймс прочистила горло.

— Не хочу відкидати твоїх побоювань, Ісааку, але ми ще не вичерпали дипломатичних заходів. Принаймні, вони готові розмовляти, хай і не так відверто, як нам хотілося б.

— Ну так, воно говорить, — сказав Шпіндель, не відриваючи погляду від нахиленої чашки. — Але не так, як ми.

— Звісно ж, ні. Є певні…

— Це не просто ухиляння від відповідей, він же часом мало не дисклектичний[63], ти помітила? І він плутається у займенниках.

— Зважаючи на те, що він вивчив нашу мову шляхом пасивного підслуховування, говорить він надзвичайно вільно. І з того, що я бачу, він ефективніший в обробці мовлення, ніж ми.

— Необхідно бути ефективним у мові, якщо маєш намір так ухилятися, ні?

— Якби вони були людьми, я б з тобою погодилася, — відповіла Джеймс. — Але те, що видається нам ухилянням чи облудою, можна просто пояснити покладанням на менші концептуальні одиниці.

— Концептуальні одиниці? — перепитала Бейтс, і я збагнув, що майор ніколи не використовувала субтитри, якщо могла обійтися без них.

Джеймс кивнула.

— Можливо, вони обробляють текст слово за словом замість того, щоб сприймати закінчене речення загалом. Що менші одиниці, то швидше їх можна трансформувати. У результаті це дає блискавичні семантичні рефлекси. А ось недолік полягає в тому, що стає складно підтримувати такий самий рівень логічної єдності, адже при перетасуванні втрачаються зв’язки у більших структурах.

— Оце так! — Шпіндель випростався, забувши про рідину й відцентрову силу.

— Я лише хочу сказати, що ми не обов’язково маємо справу з навмисним обманом. Істота, що аналізує інформацію на одному рівні, може не помічати недоречностей на іншому. Імовірно, вона навіть не знає про можливість доступу на той рівень.