Сліпобачення
- Автор: Уоттс Питер
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-99-4
- Переводчик: Анатолий Питик
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Сліпобачення». Краткое содержание книги:
Кінець XXI століття. Розбалансоване людство, яке і без того стоїть на порозі багатьох викликів і невідворотних змін, зіштовхується з новою проблемою принципово іншого рівня — першим контактом. Та чи так легко контактувати з тим, хто, роздивляючись тебе майже упритул, сам не бажає з'являтися у фокусі твого зору? Надто, якщо і зір, і всі інші чуття, на які людство покладалося протягом мільйонів років своєї земної еволюції, виявляються нічого не вартими, коли справа доходить до комунікації з «іншими», які формувалися за геть інакших умов, і для яких всі людські поняття і концепції поведінки нічого не варті, як позбавлене сенсу навіть саме розуміння контакту.
Космічний корабель «Тезей» — вершинне досягнення земних технологій — вирушає на периферію Сонячної системи, щоб спробувати дізнатися про тих, хто кілька років тому несподівано відвідали Землю, за одну мить просканували її у всіх можливих спектрах і так само блискавично зникли, останньої миті надіславши кудись за межі Сонячної системи сигнал невідомого змісту. Лік іде на місяці, адже невідомо, з якою метою «інші» здобували інформацію про Землю та її мешканців, водночас уникаючи жодних контактів.
Десь на самій межі Сонячної системи на орбіті недосформованої зірки ховається посланець іншого світу, з яким «Тезей» має вийти на контакт, з’ясувати його природу і вирахувати потенційну загрозу, яку він може нести Землі.
До цієї миті я навіть не був упевнений, що виживання — достатньо вагома причина для такого розщеплення.
— Просимо дозволу наблизитися, — відповіла Банда. Просто і відверто: тільки факти і дані, аби лишалося якомога менше двозначностей і непорозумінь. Милі сентименти на кшталт «ми прийшли з миром» можуть зачекати. Знайомство — не найкращий час для культурного обміну.
ВАМ СЛІД ТРИМАТИСЯ НА ВІДДАЛІ. СЕРЙОЗНО.
ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ МІСЦЕ.
Ці слова привернули увагу. Бейтс і Шпіндель на мить завагалися у своїх власних ментальних просторах і зазирнули до Джеймс.
Запитуємо інформацію щодо небезпеки — надіслала відповідь Банда, і далі притримуючись конкретики.
НАДТО БЛИЗЬКО Й НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАС.
УСКЛАДНЕННЯ НА НИЗЬКІЙ ОРБІТІ.
Запитуємо інформацію щодо ускладнень на низькій орбіті.
ЛЕТАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. КАМІННЯ ТА РАДІАЦІЯ. ЯК ЗАБАЖАЄТЕ. Я З ЦИМ МОЖУ ВПОРАТИСЯ, АЛЕ ТАКІ ВЖЕ МИ Є.
Ми знаємо про каміння на низькій орбіти Наше обладнання може впоратися з радіацією. Запитуємо інформацію щодо інших ризиків.
Я зазирнув під транскрипцію в канал, звідки вона надходила. «Тезей» перетворив частину вхідного променя на звукову хвилю за кольоровим кодуванням. Отже, голосова комунікація. Вони розмовляли. По той бік іконки лунали чисті звуки інопланетної мови.
Звісно ж, я не міг встояти.
— Між нами, друзями, гаразд? Ви прибули до нас на свято?
Англійська мова. Людський голос, чоловічий. Старий.
— Ми прибули для дослідження, — відповіла Банда голосом, що належав «Тезею». — Ведемо пошук істот, які надіслали об’єкти в довколасонячний простір, для налагодження з ними діалогу.
— Перший контакт. Звучить як привід для святкування.
Я двічі перевірив джерело інформації. Ні, це не переклад. Це справжній необроблений сигнал, що надходив від «Роршаха» — так він себе називав. Принаймні, частина сигналу. Були ще й інші елементи, не акустичні, закодовані у промені.
Я переглядав їх, коли Джеймс знову заговорила:
— Запитую інформацію щодо вашого святкування.
Це був стандартний міжкорабельний протокол встановлення зв’язку.
— Вам цікаво? — гучніше запитав тепер уже молодший голос.
— Так.
— Справді?
— Так, — терпляче повторила Банда.
— Хто ти?
Секундне вагання.
— Це «Тезей».
— Я знаю це, прототипе. — Тепер китайською. — Хто ти?
Жодних очевидних змін у тональності, але водночас голос став суворішим.
— Це Сьюзан Джеймс. Я…
— Тобі тут не сподобається, Сьюзан. Це пов’язано з фетишистськими релігійними віруваннями. Тут проводяться небезпечні ритуали.
Джеймс закусила губу.
— Просимо уточнення. Ми в небезпеці через ці ритуали?
— Цілком можливо.
— Просимо уточнення. Небезпеку становлять ритуали чи середовище на низькій орбіті?
— Середовище порушень. Тобі варто бути уважною, Сьюзан. Неувага передбачає байдужість, — сказав «Роршах». — Або неповагу, — додав він за мить.
У нас було чотири години, перш ніж Бен закрив об’єкт. Чотири години безперервного спілкування, яке виявилося значно простішим, ніж будь-хто міг сподіватися. Зрештою, він розмовляв нашою мовою. Він регулярно повторював ввічливе занепокоєння нашим добробутом. І все ж, попри всю простоту людської мови, він розповів нам надзвичайно мало. За чотири години він примудрився уникнути прямої відповіді на запитання, що стосувалися будь-якої теми, окрім як надзвичайної небажаності близького контакту, й до часу, коли об’єкт зник, ми так і не з’ясували чому.
Посеред розмови на палубу опустився Сарасті. Його ноги не торкалися сходів. Він простягнув руку і схопився за поручень, щоб відновити рівновагу під час приземлення, і лише трішки заточився. Якби я наважився на таке, то стрибав би в результаті палубою, наче камінчик у бетонозмішувачі.
Решту розмови вампір стояв як укопаний. Його обличчя застигло, а очі ховалися під оніксовими окулярами. Коли сигнал «Роршаха» обірвався на півслові, він жестом зібрав нас навколо столу.