Сліпобачення
- Автор: Уоттс Питер
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-99-4
- Переводчик: Анатолий Питик
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Сліпобачення». Краткое содержание книги:
Кінець XXI століття. Розбалансоване людство, яке і без того стоїть на порозі багатьох викликів і невідворотних змін, зіштовхується з новою проблемою принципово іншого рівня — першим контактом. Та чи так легко контактувати з тим, хто, роздивляючись тебе майже упритул, сам не бажає з'являтися у фокусі твого зору? Надто, якщо і зір, і всі інші чуття, на які людство покладалося протягом мільйонів років своєї земної еволюції, виявляються нічого не вартими, коли справа доходить до комунікації з «іншими», які формувалися за геть інакших умов, і для яких всі людські поняття і концепції поведінки нічого не варті, як позбавлене сенсу навіть саме розуміння контакту.
Космічний корабель «Тезей» — вершинне досягнення земних технологій — вирушає на периферію Сонячної системи, щоб спробувати дізнатися про тих, хто кілька років тому несподівано відвідали Землю, за одну мить просканували її у всіх можливих спектрах і так само блискавично зникли, останньої миті надіславши кудись за межі Сонячної системи сигнал невідомого змісту. Лік іде на місяці, адже невідомо, з якою метою «інші» здобували інформацію про Землю та її мешканців, водночас уникаючи жодних контактів.
Десь на самій межі Сонячної системи на орбіті недосформованої зірки ховається посланець іншого світу, з яким «Тезей» має вийти на контакт, з’ясувати його природу і вирахувати потенційну загрозу, яку він може нести Землі.
— Він говорить, — зауважив вампір.
Джеймс кивнула.
— Багато не каже, лише просить нас триматися оддалік. Голос належить дорослому чоловікові, але його ймовірний вік змінювався кілька разів.
Він все це й так чув.
— Структура?
— Він чітко дотримується міжкорабельних протоколів. Його словниковий запас значно ширший, ніж можна було б скомпонувати зі стандартного базікання між кількома пілотами, а отже, вони як мінімум кілька років прослуховували наш внутрішньосистемний трафік. З іншого боку, якби вони прослідковували розважальні програми, то їхній запас був би ще ширшим, а тому можна зробити висновок, що вони прибули після Доби Ефірного мовлення.
— Наскільки вправно вони послуговуються наявним у них словниковим запасом?
— Вони вдаються до фразово-структурної граматики, підтримують зв’язок між реченнями. Рекурсія за Хомським[61] налічує щонайменше чотири рівні в глибину, і я не бачу перешкод до її поглиблення, якщо контакт продовжиться. Це не папуги, Юкко. Вони знають правила. Те ім’я, наприклад…
— «Роршах», — буркнула Бейтс. Кісточки її пальців хруснули, коли вона стиснула м’ячик. — Цікавий вибір.
— Я перевірив журнал. На Марсіанській Петлі є вантажний корабель-антимерник[62] з такою ж назвою. Хай би з ким ми розмовляли, але вони себе самі вважають кораблем, саме тому й позичили одну з наших назв.
Шпіндель, який щойно примчав з камбуза, гепнувся у крісло біля мене. В його руці, немов желе, виблискувала кулька з кавою.
— Але чому саме ця назва з усіх внутрішньосистемних кораблів? Здається надто символічною як для випадкового вибору.
— Не думаю, що вибір випадковий. Незвичайні назви кораблів викликають коментарі. Пілот «Роршаха» виходить на зв’язок з іншим кораблем, а інший корабель відповідає щось на кшталт «О Господи, що за ім’я в тебе, Роршаху» — і починає імпровізувати, пригадуючи походження імені, і все це відбувається в ефірі. Якщо хтось підслухав ту балачку, то він з’ясував не тільки назву, а й предмет, до якого вона має стосунок, а також виловив частину значення з контексту. Можливо, наші інопланетні друзі перебрали половину реєстру і вирішили, що «Роршах» — краща назва для чогось невідомого, ніж, скажімо, космічний корабель «Джеймі Метьюз».
— Ревно дбають про свою територію і до того ж розумні, — скривився Шпіндель, витягуючи чашку з-під крісла. — Просто неймовірно!
Бейтс знизала плечима.
— Може, і дбають про територію, але ж необов’язково агресивні. Цікаво, чи зможуть вони справді завдати нам шкоди, якщо захочуть.
— Не знаю, — сказав Шпіндель. — Ці скіммери…
Майор махнула рукою.
— Великі кораблі маневрують повільно. Якби вони надумали пограти з нами в більярд, то ми побачили б це заздалегідь. — Аманда подивилася на людей за столом. — Слухайте, невже я одна вважаю все це дивним? Міжзоряна технологія, що трансформує більші за Юпітер планети й шикує метеорити, наче слонів на параді, — і вони ховаються? Від нас?
— Хіба що тут є хтось іще, — стривожено припустила Джеймс.
Бейтс похитала головою.
— Маскування було спрямованим. Воно було розраховане на нас, і тільки на нас.
— І навіть ми змогли побачити крізь нього, — додав Шпіндель.
— Саме так. Отже, вони перейшли до плану Б, який не передбачає нічого, окрім блефування й нечітких погроз. Я лише хочу сказати, що вони поводяться не як гіганти. Здається, «Роршах»… імпровізує. Навряд чи вони чекали на нас.
— Звісно, ні. Бернс-Колфілд…
— Навряд чи вони чекали на нас зараз.
— Гм, — Шпіндель перетравлював почуте.
Майор провела рукою по поголеній голові.
— Чому б це їм вважати, що ми просто відступимося, після того як дізналися, що нас надурили? Звісно ж, ми почнемо пошуки. Бернс-Колфілд може вважатися тільки тимчасовим заходом. Якби я була ними, то розраховувала б, що рано чи пізно ми сюди дістанемося. Але, здається, вони прорахувалися. Ми просто дісталися сюди раніше, ніж вони сподівалися — і заскочили їх зі спущеними штанами.
Шпіндель відкрив кульку та вилив її вміст у чашку.
— Доволі серйозний прорахунок як на таких розумак, так? — Під час контакту з гарячою рідиною голограма на чашці заблищала, нагадуючи засклілий від радіаційних відходів сектор Газа. Приміщення заповнив запах пластифікованої кави. — Особливо після того, як вони вивчили нас до квадратного метра, — додав він.
61
За теорією Ноама Хомського, головною відмінністю мови від інших форм комунікації є рекурсія — здатність формулювати висловлювання, що включають самі себе. Відповідно, глибина рекурсії — кількість вкладених одне в одне рекурсивних висловлювань.
62
Антимерник — корабель з ядерним іонним двигуном, що використовує антиматерію як каталізатор (ICAN). Гіпотетична розробка.