ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Я неодноразово робив публічні заяви про те, що «компанії, яким прислужився веб, зобов’язані поділитися чимось натомість». Це не просто подяка девелоперам, які уможливили ваш успіх. Безперервний потік інновацій — у ваших інтересах.
За кілька днів Джефф відповів, чемно мене «відшивши». Тоді я вирішив винести питання на публічне обговорення й опублікував емейл до Джеффа разом із відкритим листом, який підписали мої клієнти та інші зацікавлені особи81. Не минуло й двох днів, як назбиралося 10 тисяч підписів82, а Джефф мені зателефонував.
Засновник Amazon запевняв, що патент — небезпідставний, що Barnes&Noble (на той час найбільший і найнебезпечніший гравець у книжковій галузі) наслідує кожний крок Amazon. За словами Безоса, правова контратака потрібна для виживання Amazon. Та він погодився з моїми аргументами: відкриті інновації — краще, ніж патентна війна. Безос наголосив: патенти необхідні Amazon для захисту, але в майбутньому компанія використовуватиме їх обмежено, тільки в разі позову чи загрози позову про права власності від іншої сторони.
Як майстер піарного «джіу-джитсу», Джефф запропонував злітати з ним у Вашингтон, щоб лобіювати патентну реформу. Так ми і зробили, і згодом разом інвестували у стартап BountyQuest, який допомагав шукати патентні прототипи — розроблені раніше технології (якщо патентне бюро виявить їх, то відмовить заявнику в патенті або зажадає підтвердження, що його технологія є інновацією, відсутньою в прототипі). Власне, й сам BountyQuest був прототипом для подальших інновацій, на зразок Kickstarter. Це була перша краудсорсингова система в інтернеті. Утім термін «краудсорсинг» з’явився лише шість років потому83.
За підтримки Джеффа, першим проектом BountyQuest став 1-Click. Результати дослідження приголомшили і мене, і всіх, хто гадав, ніби Amazon не винайшла нічого нового. Ми обіцяли нагороду в 10 тисяч доларів, але так і не знайшли жодної програми, яка б виконувала таку просту функцію, як кнопка «придбати в один клік» — 1-Click84. Ми виплатили нагороди тим, хто знайшов кілька корисних прототипів, але беззаперечного доказу не виявили. Отож патент 1-Click таки був доцільним.
Чому так вийшло? У комп’ютерній індустрії майже всі були переконані, що функція 1-Click, прив’язана до збережених даних із кредитних карток, була цілком очевидною. Чому ж ніхто не використав її раніше?
За кілька днів після публікації відкритого листа Джефф мені пояснив, чому 1-Click — оригінальна програма, яку необхідно запатентувати85.
Імплементація тут була ні до чого. Безос визнавав, що застосування програми елементарне і його легко відтворити. Головне — новий підхід. Коли Джефф запровадив 1-Click, усі зациклилися на метафорі з кошиком, адже в реальному світі товари складають у кошик: заходиш у супермаркет, береш товар із полиці, кладеш у кошик і йдеш на касу. Та Джефф зрозумів, що в інтернеті може бути геть інша схема: наводиш курсор на товар, і покупку зроблено.
Поглянувши на ситуацію з такого ракурсу, без спекулювань на темі патентів, я зрозумів, що Amazon не цинічно зловживає патентною системою. Джефф справді створив нібито маленьку, але значущу інновацію.
Безос наголосив, що Amazon отримала патент не через некомпетентність працівників патентного бюро (як багато хто вважав). Компанія Barnes&Noble мала можливість представити свій прототип у суді, зазначив Джефф. Розглянувши всі докази, які «нарила» B&N, суддя видав попередню судову заборону. На думку Джеффа, це рішення, укупі зі схвальними відгуками про 1-Click у пресі, коли технологію тільки запровадили, свідчило, що Amazon справді створила інновацію.
Отож винахід був очевидним лише в ретроспективі. Коли Amazon запустила 1-Click, ми накреслили нову ментальну мапу минулого, щоб теперішнє видавалося єдиним можливим варіантом. Так завжди трапляється, коли перемальовують мапи.
Креслячи другу мапу, ви змінюєте уявлення не тільки про майбутнє, а й про минуле. Колись немислиме стає повсякденністю, і ніхто не пам’ятає, що теперішня норма була лише однією з численних можливостей.
Схоже переведення «можливого» в площину «очевидного» трапляється й зі свіжішими подіями. Коли Ґарретт Кемп і Тревіс Каланік замислили створити Uber, ідея про транспорт за запитом була однією з невипробуваних можливостей. Усе, що було потрібно, люди вже мали. Сотні мільйонів оснащених сенсорами смартфонів, які відстежують водіїв і пасажирів, ба навіть під’єднані до мережі таксі. Однак традиційні служби таксі користалися з мережі лише в тому, що встановили в автівках сканери для кредитних карток і маленькі екрани, де показували рекламу та інформаційний контент.