ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Реальність доповнюється по-різному. Сервіс TaskRabbit доповнює її лише в тому, що шукає клієнтів, але роботу за людей не виконує. Реальність водіїв Uber та Lyft доповнюється тим, що вони легко орієнтуються в просторі і знаходять пасажирів. Хірурги й онкологи можуть працювати в традиційних лікарнях, але їхня когнітивна реальність є доповненою, бо, на відміну від попередників, вони мають сучасні знання з медицини. Доповнена реальність проникає і в роботу будівельних інспекторів, архітекторів і робітників на заводах.
Якщо прагнете вдосконалити економіку майбутнього, шукайте нових способів доповнення реальності працівників, забезпечуючи їх новими навичками і можливостями. Чи дозволить доповнена реальність робити щось нове й цінне, коли ми автоматизуємо процеси, що раніше виконувалися людьми?
Для читачів, які чули про колишнього виконавчого директора Uber — одержимого Тревіса Каланіка, — ідея про те, що ця компанія є зразковим прикладом економіки наступного покоління, створює когнітивний дисонанс. Усі ці розповіді про доповнення реальності працівників, яким Uber допомагає заробляти... На початку 2017 року громадськість вразило відео, де Каланік сварить водія. Той водій сказав босові, що збанкрутував через зниження цін в Uber. «Деякі не беруть на себе відповідальності за власне лайно. Усе звалюють на когось, шукають винного», — лютував Каланік77 (вочевидь прихильник філософії розумного егоїзму Айн Ренд). Так не поводиться людина, яка цінує людські ресурси бізнесу.
Креслячи мапу майбутнього, пам’ятайте, що на неї наносять реальні території з усіма невідповідностями, а не ідеалізований ландшафт. Люди, які творять майбутнє, мають і чесноти, і вади. Це визначні люди, але з ними нелегко. Вони бачать те, чого не бачимо ми, і часто нехтують потребами інших.
Так само як 1998 року я пророкував, що Microsoft перейде на програмне забезпечення Open Source (так і сталося), тепер пророкую, що Uber зрозуміє: люди — найважливіша складова побудованої компанією реальності. Тоді основою конкурентної стратегії Uber буде підтримка людей. До Lyft прозріння вже прийшло, і вона з цього користається.
Важливо розуміти, що компанії, які творять майбутнє, відповідальні перед нами, клієнтами. Після кожної піар-кризи деякі клієнти Uber переходять на Lyft, але більшість лишаються вірними своєму перевізнику. Якщо прагнете, щоб у майбутньому найбільше важили люди, підтримуйте компанії з відповідними цінностями.
Магічний клієнтський досвід. Із часом магія не відчувається, та все ж присутня, і це засвідчує її вплив на життя людей. Привід вигукувати ХЗ! підказує, що ми вже зазираємо у майбутнє. Та хто відчинив двері в нього і як?
Стів Джобс, який мав особливий хист широко відчиняти ці двері, сказав: «Дорослим часто кажуть, що такий уже світ, нічого не вдієш... Проте в житті відкриваються нові горизонти, коли розумієш елементарне: усе навколо, усе те, що називається життям, вигадали люди, що були розумнішими за тебе. Це можна змінити, на це можна впливати... Усвідомивши, що так воно є, людина змінюється, назавжди й безповоротно»78.
4. Безліч варіантів майбутнього
У ретроспективі майбутнє видається очевидним: і як ми не здогадалися, що так буде?
Так і з новинами. Після кожного теракту чи стрілянини ми довідуємося, що поліцію або розвідку попереджали напередодні. Хтось завжди намагається пробитися крізь бюрократичний мур і сповістити щось важливе про підозрюваних. «То невже наша влада сліпа й глуха?» — дивуємося ми. Не слід забувати: доки подія не сталася, існує безліч можливостей, і будь-яка може виявитися реальністю. На кожну реальну загрозу припадає сотні тих, що лишаються потенційними.
Коли подія вже сталася, усі можливості зливаються в одну реальність, яку називають теперішнім і яка вмить стає минулим. Та навіть минуле — нібито єдине й незмінне — це ілюзія, що постійно оновлюється новими знаннями з теперішнього.
Технологій це стосується не менше, ніж національної безпеки.
Далекого 2000 року до мене звернувся Річард Столлман79. Його непокоїв патент, виданий Amazon на торгову марку 1-Click для електронної торгівлі, а також позов компанії проти конкурентів Barnes&Noble за використання схожої фічі на їхньому сайті barnesandnoble.com. Річард просив мене, як одного з провідних видавців Amazon, бойкотувати компанію. «Ти говорив із Джеффом?» — поцікавився я в Столлмана.