Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна
- Автор: Гулько Лідія
- Серия: Пригоди Мишка в піднебесній Гойтасира #3
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна». Краткое содержание книги:
Для допитливих читачів від 12 років, що закохані в історію рідної землі.
Вельможі принишкли, охоплені страхом. Дарій гордовито розправив плечі. Очі його горіли, мов смолоскипи. Такого Дарія вельможі боялись. Не повертаючи голови, цар царів докинув тверде слово Псталпсові.
Груди воєводи миттєво роздулися. Голос загуркотів:
— Згадаймо, шановні пани, історію, з якої почалася Велика Персія. Слухайте мою розповідь уважно і робіть висновки. Одного разу Кір, син Камбіза, онук Астіага і правнук Кіаксара, зібрав персидських вельмож і воєвод. Кір велів, щоб почистили забур’янене поле. Наступного дня Кір влаштував бенкет, на який запросив тих самих персон. У розпалі бенкету Кір звернувся до гостей із питанням: «Який день вам до снаги?» Мужі хором відповіли: «Другий!» Тоді Кір дав присутнім урок: «Такі дні у вас будуть завжди, якщо ви, перси, станете володарями Сходу. Ідіть з війною на сусідів і підкоріть їх. Зробіть їх своїми слугами». О, роги Кіра Великого за два десятиліття піднеслися над десятками народів. Великий цар довів кордони Персії від Єгипту до Індії. Та не сподівався, що знайде смерть від меча масагета. Масагет, пам’ятаємо, доводиться братом заклятого Скіфа.
Після виголошеної промови якийсь час стояла тиша. Але панувала вона не довго. Дарій підняв жезл влади і мовив:
— Непоступливість, впертість, бунтівливість вдачі важко піддаються перевихованню. Як пошесть вади батьків передаються дітям. Наказую: Скіфа винищіть до ноги. Мені не потрібні горді раби. Такі, над якими неможливо взяти верх, якими неможливо керувати. Волію ворога бачити мертвим. Землю його заселять слухняні, працьовиті народи.
Окинувши зором васалів, що від страху цокотіли зубами, Дарій із сталевим притиском ділився планами:
— Моя мета — створити круглу, подібну до сонцю, імперію. У мою імперію увійдуть усі народи і племена, що мешкають навколо Понту Евксінського.[10] Це буде імперія Ахеменідів, імперія аріїв, імперія цивілізованого народу.
Сила і впевненість царя царів у повній перемозі запалили присутніх. Від диванів і високих баз котився схвальний гомін. Підсилений високими колонами, він розростався і дзвенів, немов буревій, що рвався на простори. Вельможі потіли від радісного збудження. Стрясали повітря вигуками:
— Напоїмо кров’ю Скіфа його землю. Помстимося за пограбування палацу в Екбатані.
— Перекинемо наплавні мости з Азії в Європу.
— Понт Евксінський стане Перським озером. Озером Великої Персії, єдиної в світі держави.
— Відріжемо яванські міста. Від Скіфа вони отримують хліб, м’ясо, рибу.
— Дорогою підкоримо фракійські племена.
— Вдеремося в землі Скіфа і винищимо його до ноги. Потім рушимо степовим коридором.
— На коліна поставимо народи Середньої Азії. Примусимо їх платити нам данину.
Величний порух царського жезла закрив Священну раду.
— Дозволяю устати, — зронив останні слова цар царів.
Перші особи імперії підвелися. Із вигуками: «Дарію, ти переможеш!» — подали долілиць і, плутаючись у довгому одязі, вставали. Хлопчики, старший із молодшим, повкидали іграшки в кишені й наввипередки побігли із зали засідань. Середульший обережно зліз із кам’яного стільця. Підстрибуючи, вправно минав збуджене панство. Ось і він зник за високими колонами.
Вельможі задкували з притисненими до грудей руками. Головний архівіст підповз на колінах до трону. Припав вустами до розшитих перлами жовтих черевиків. Гаряче їх цілував. Дарій великодушно дозволив служці стати на рівні ноги.
— Яких благ проситимеш?
— О, царю царів! Не благ проситиме твій вірний слуга. Жадає повідати про печаль, що жалким скорпіоном живе у його серці.
— У чому сіль твоєї печалі?
— Твій вірний слуга, о великий, одного разу заглибився в читання старих глиняних табличок. Натрапив на лист дружини Камбіза. Мандіна писала до свого батька, царя мідійського. Лист Мандіни дуже сумний.
— Що засмутило царицю?
— Цариця зі страхом писала при зникнення електрового персня, на якому викарбуваний напис «Всеперемагаючому».
— Перснів у доньки царя, як листя на оливі.
— О великий, той перстень особливий. Він належав патріархові мідійських царів Дейокові. Вважали, що камінь персня має велику магічну силу. Оберігає спокій царя, державі дає сили, народу — добробут, країну відводить від смут.
— Про який камінь мова?
— Про астерікс, дванадцятипроменеву зірку. Рідкісний камінь.
— М-да, — мимохіть зронив Дарій.
Перстень із астеріксом дійсно заслуговував на увагу.
— Астерікс найжаркіше розгорається, коли над сузір’ями й зірками головує Сиріус. Мій пане, війна проти поганців проходитиме у місяці сівану і тамузу.[11] Тоді небесний жезл влади триматиме Сиріус. Астерікс в цей час має найбільшу силу.
10
Давня назва Чорного моря, що перекладається з грецької як Гостинне море.
11
Місяці червень і липень.