Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз

Без керівництва, здійснюваного Вищою Радою, кожен володар дбав би лише про власну могутність, але Мати-сповідниця зобов'язана думати про майбутнє і дивитися далі, ніж звичайні політики. І коли мова йде про владу, їй, так само, як і в питаннях правосуддя, належить останнє слово. І слово це — закон.

— Отже, це саме ти наказуєш всім королям і королевам?

— Я, як і всі мої попередниці, надаю Раді право приймати будь-які рішення на свій розсуд. Але коли ці рішення йдуть врозріз з інтересами тих народів, що не представлені в Раді, з'являюся я і висловлюю свою думку, яка не оспорюється. Але це тільки в крайньому випадку.

— І вони завжди тебе слухаються?

— Завжди.

— Але чому?

Келен важко зітхнула:

— Тому що заперечити Матері-сповідниці — значить приректи себе на повну ізоляцію і залишитися беззахисним перед обличчям більш сильного сусіда.

Результатом буде затяжна війна, в якій найсильніший розтрощить слабких, як Паніз Рал, батько Дарка Рала, розтрощив сусідів, заснувавши Д'хару. Вони розуміють, що в кінцевому рахунку в їх же інтересах мати незалежного голову Ради, який не надавав би переваги жодній із сторін.

— Це політика для слабких. А що ж тримає в узді тих, хто сильніший?

— Ти добре розбираєшся в механізмах влади, — посміхнулася Келен. — Ти маєш рацію. Сильні знають, що в разі чого їм доведеться мати справу з моєю магією. Втім, до такого ніколи не доходить. Бачиш, за Матір'ю-сповідницею стоять чарівники.

— Я думав, чарівники взагалі не бажають мати нічого спільного з владою.

— Зрозуміло, не бажають. Загроза їх втручання робить це просто непотрібним. Чарівники називають це парадоксом влади: «якщо ти хочеш, можеш і готовий застосувати силу, тобі не доведеться її застосовувати». Правителі знають, що якщо вони перестануть співпрацювати і прислухатися до думки Матері-сповідниці, то чарівники в будь-який момент готові продемонструвати їм, як невигідно бути нахабним і жадібним. Все це дуже складна і заплутана система, але суть її зводиться до того, що я керую Вищою Радою, і без мого управління неминуче вибухнула б війна, що несе загибель і руйнування більш слабким, беззахисним, а то й просто миролюбним народам.

Річард насупився, обмірковуючи почуте. Келен здогадувалася, що зараз він напевно згадує, як вона одним рухом руки змусила королеву Мілену впасти на коліна і принести присягу. Келен бажала б ніколи не показувати Річарду, якою владою вона володіє і який жах здатна викликати в людині, але це було необхідно. Деякі люди підкоряються лише силі, і ти повинен застосувати її, якщо не хочеш бути переможеним сам.