Оповідання. Повість. Романи
- Автор: Подмогильный Валерьян Петрович
- Год: 1991
- Язык: украинский
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Оповідання. Повість. Романи». Краткое содержание книги:
Кінокомедію я допровадив до четвертої частини і побачив свою цілковиту безпорадність на цьому зрадливому полі. І, щоб відшкодуватись за поразку, вирішив скористуватись темою для роману. Від неї, видима річ, лишилися самі уламки чи — певніше — самий тільки імпульс...» (Універсальний журнал.— 1929. — № 1. — С. 45).
Справді, від того задуму лишився лише імпульс, бо нічого комічного в романі не знаходимо. Навпаки, жанр і композиція твору органічно «працювали» на розкриття драматичної історії душі головного персонажа Степана Радченка — молодої людини, за сучасною літературознавчою термінологією, маргінального типу, що не почуває себе певно ні в сільському, ні в міському оточенні — одірвавшись від першого і не приставши надійно до другого.
Роман «Місто» виходив двома окремими виданнями: Харків: Книгоспілка, 1928. — 256 с.; Харків: Книгоспілка, 1929. — 256 с. Через рік роман був перекладений російською мовою Б. Єлисаветським у серії «Творчество народов СССР»: М.—Л.: ГИЗ, 1930.—302 с. Після
майже шістдесятилітньої перерви роман «Місто» був перевиданий (разом з кращими оповіданнями) в однойменній книзі: К-: Молодь, 1989. — 448 с. Роман публікувався також за кордоном (Нью-Йорк: Українська Вільна Академія наук у США, 1954. — 301 с.). У 1930р. готувалося видання роману в перекладі німецькою мовою. Про це повідомляв сам В. Підмогильний відомому українському культурологові у Франції І. Борщакові. У листі від 2 листопада 1930 р. письменник турбується, що не може придбати зарубіжне повне видання творів
А. Франса, багатотомне видання якого він розпочав українською мовою. «Остання моя надія на те, — писав В. Підмогильний, — що в Німеччині вийде переклад мого «Міста» (переклад уже готовий), і я, якщо мені приділять якийсь гонорар, уживу його передусім на придбання Франса» (ЦДАМЛМ, ф. 107, од. зб. 14, арк. 8). Встановити не вдалося, чи вийшов цей переклад. Існує посилання й на інші зарубіжні переклади роману. Так, часопис «Зустрічі» — орган студентів і молодої української інтелігенції в Польщі (1988. № 1— 6)—опублі
кував польською мовою «Третю революцію» В. Підмогильного. У вступі до публікації—короткій характеристиці творчого доробку українського письменника—зазначається: «Найбільший розголос принесла йому повість «Місто» (19—27), перекладена англійською мовою» (С. 74). Цей переклад радянським історикам української літератури невідомий.
Роман надрукований у час загострення складних суспільно-політичних та культурних проблем на Україні, коли вже фактично завершувалася літературна дискусія 1925—1928 рр. гострою критикою її організаторів, починалося відчутне гальмування процесу українізації. Посилювалося прагнення командно-адміністративної системи підпорядкувати художню творчість злободенним ідеологічним настановам, зокрема наступ на так званих «попутників», до яких належав і В. Підмогильний. Тому твір одразу став об’єктом дискусій і полемік, стислий виклад яких, поданий нижче, є досить характерним не лише для творчої біографії письменника, а й загалом для об’єктивного пізнання літературного процесу 20—30-х років.
Книжка вийшла на початку квітня 1928 р. І вже в тому ж місяці в масовому виданні для працюючої молоді — «Робітничому журналі» — було вміщено розлогу рецензію на роман і портрет автора. Рецензент Мусь (псевдонім прозаїка Миколи Самуся), стисло охарактеризувавши попередній доробок В. Підмогильного як «відомого і визнаного письменника», розповів про драматичну постать Степана Радченка, який увійшов у міське життя, «одійшовши від своєї первісної батьківщини — села». Висновок рецензента був більш ніж оптимістичним: «Роман читається легко. Мова барвиста й запашна.
Ось де наш робітничий читач зможе вдосконалитись щодо знавства української мови» (Робітничий журнал. — 1928. — № 6. — С. 10). У такому ж ключі розуміння героя і самого роману розглянуто й у невеликій рецензії в популярному двотижневику «Нова громада» (1928.— № 9), розрахованому переважно на сільського читача.
Одразу ж роман привернув увагу і професійної критики. Вона, зрозуміло, прагнула знайти витоки концепції твору. Ф. Якубовському вони здалися в народництві української прози другої половини XIX ст. У «Місті» В. Підмогильного йому вчувся відгомін «Бурлачки»