Крига. Частини І–ІІ

… Цей принцип діє однаково при дворі самодержця і в найменшому селі, в порожньому степу, холодній тайзі — немає жодної лінії, жодної межі, за якими ви могли б тут безпечно користуватися інструментами свого розуму. Росія одностайна. Ви, пане інженере, опинилися у країні, де люди — не люди, де люди-предмети є підданцями нескінченно вищої істоти, а вона довільно формує їхню дійсність, керуючись своїми мінливими забаганками й примхами, ніяк нічого не пояснюючи, бо ці речі годі пояснити. Зрозуміти — зрозуміти можна закони природи. Але чи людина втямила би закони природи, якби Бог міняв їх щосекунди без видимої причини.

Мовчалося. Хто розповідає публічно про звичаї будуару, хто мовить у пристойному товаристві про такі сороміцькі справи, як залежності, породжені тваринними інстинктами тіла? І ще б ішлося про справи, що стосуються абикого, — але царюючого монарха? Офіцер! Це неможливо! Сором, сором, сором! Як він не згорів тут на місці — який внутрішній демон розриває Прівєженського? Дивилося за вікно, на поля й ліси, розливи річок і білий камінь, тук-тук-тук-ТУК, які вже лишилися позаду.