Позичене обличчя

— Але ж минулої ночі тут було досить холодно.

— Коли в будинку знову з'являться майстри? — Девітт повернувся спиною до Гайлен. — Треба в деяких кімнатах обладнати каміни газовим опаленням.

Він почув, як рипнула пружина кушетки. Гайлен підхопилась і боса стала біля нього.

— На що ти натякаєш?

— Натякаю?

— Не обманюй! Навіщо ти обманюєш мене? Ти не просто підозрюєш — ти певен, що я винна. І впадаєш коло мене, тільки щоб вивідати всі мої таємниці, щоб у твоїх обіймах я втратила обережність і розповіла те, чого ти не знаєш. Ти, Патріку, негідник, підлий негідник!

Вона призналася, що мала багато таких зв'язків, як з Фіннігеном, але жоден з них не залишив у її душі глибокого сліду. Вона говорила щиро, Девітт бачив, що це не гра. Але чому такий раптовий спалах хвилювання? Докори сумління? Страх перед в'язницею?

— Один з моїх працівників довідався, що ти розмовляла з майстром, коли він хотів ліквідувати газове освітлення, і що Лайн була проти встановлення в її кімнаті газового каміна. Поясни, що все це означає?

— Абсолютно нічого! — вигукнула вона майже істерично. — Лайн, мати і я говорили, що в найкращих кімнатах треба обладнати каміни, і Лайн сама запропонувала використати для цього стару систему газового освітлення. Та коли склали попередні підрахунки, стало ясно, що все це коштуватиме надто дорого, і ми відмовились.

— Ще хто-небудь знає про це?

— Моя мати, — сказала Гайлен уже спокійніше. — Давай біжи туди, спитай у неї. Мені ти все одно не віриш!

— Ерріс у себе в кімнаті?

— Не знаю. Він мене не цікавить! Я спакую валізу і поїду з Кілдара. Це смердюче гніздо остогидло мені. І ці плітки, і це патякання!

— Можеш пакувати валізу і, коли хочеш, замовити квиток на літак. Але я не думаю, що далеко заїдеш. Уже на аеродромі тебе схоплять і відпровадять до слідчої в'язниці.

Гайлен тихо зойкнула.

— Але ж я нічого не зробила, нічого! За віщо ж до в'язниці. — У її очах застиг переляк. Вона відчувала себе на краю прірви.

— Я їду до твоєї матері, — сказав Девітт. — Там зустріну О'Брайна, тоді все скажу тобі. А ти повинна терпляче чекати тут. Спроба залишити Кілдар розглядатиметься, як втеча, і коли дійде до судового розгляду, твій адвокат буде в незавидному становищі.

Вона опустилася на стілець.

— Якщо справа зайде так далеко, я накладу на себе руки. Мені так страшно, Патріку!

І знову він подумав, що вона не причетна до вбивства, але тут-таки сказав собі, що не повинен піддаватися настроєві хвилини.

— Ти знаєш, що твій батько займався контрабандою героїну? Кажуть, ти допомагала йому і сама стала наркоманкою.

— Патріку! — вона схопилася зі стільця. — Як ти можеш таке говорити! Така мерзенна брехня!

Це звучало непідробно й щиро, і Девітт відмовився від дальших розпитів. До того ж він поспішав.

— Найпізніше о восьмій я буду тут. — Біля дверей він обернувся: — Візьми себе в руки, Гайлен, незабаром усе з'ясується.