Позичене обличчя

Цього безвільного, розчарованого, завжди п'яного чоловіка гнітила безглуздість такого життя, але йому бракувало сил змінити його.

Девітт зупинився перед каміном і сказав, не обертаючись:

– Іноді йдеться не стільки про те, щоб схопити злочинця, скільки про те, щоб зрозуміти його.

— Ви надто широко розумієте справедливість, — саркастично зауважив Ерріс. — Боюся, що присяжні, коли одного чудового дня убивця Енн і Лайн стане перед ними, будуть не такі тямущі й чуйні.

Девітт не відповів нічого.

Погода стояла м'яка, вогонь у каміні палахкотів, і Девітт одчинив вікно, щоб впустити прохолодне повітря. Обернувшись, побачив, як жадібно дивиться Ерріс на карафку з вином.

Девітт налив склянку і поставив перед ним. Ерріс ухопив її і підніс до уст. Руки його тремтіли, аж склянка стукала об зуби. Одним духом Ерріс вихилив вино і одразу заспокоївся, в очах зник гарячковий блиск.

— Я припускаю, що ви підозрюєте всіх, навіть мене, — мовив Ерріс серйозно. — Але ви помиляєтесь, дуже помиляєтесь. І знаєте чому? Тому, що я не здатен на таке. Гляньте на мене, що я? Купка попелу, привид, алкоголік, який не може витримати навіть півгодини без спиртного.

— Можливо, все це так, — відповів Девітт. — Проте статистика свідчить, що велику частину злочинів чинять люди з порушеною алкоголем чи наркотиками психікою. Між іншим, що ви шукали в Коннемарі?

— Ах, ви вже й це знаєте? Ну й ну! Я оглядав там фортецю. Мета туристських екскурсій відома. Але, бачу, ви мені не вірите. І справедливо. Можна ще скляночку вина? — Налийте самі.

Знов одним духом вихиливши склянку, Ерріс витер губи й признався:

— Я навідувався в Коннемар, щоб поговорити з місіс Девін, тіткою Гайлен. Вона ладна заприсягтися…

— Я теж розмовляв з нею, — перебив Девітт. — І навіть якби вона все ще ладна була заприсягтися, що Гайлен ніч з вівторка на середу провела в баштовій кімнаті, навряд чи її свідчення зможе відвернути шибеницю, яка загрожує Гайлен.

— Але Гайлен цього не зробила! Ні! — гаряче вигукнув Ерріс.

— Ви були у місіс Девін, бо так само добре, як і я, розумієте, що Гайлен, потрапивши на лаву підсудних, опиниться у надзвичайно складному становищі. Доведуть, що вона в ту саму ніч могла бути тут, що вона мала мотиви для вбивства сестри, і всі побічні докази свідчать про те, що тільки вона, і ніхто інший, вчинила злочин. Можливо, адвокат, який має потрібні зв'язки, витягне її. Але ж підозра завжди лишатиметься на ній, навіть і тоді, коли її виправдають за недостатністю доказів. Та йдеться, зрештою, не про те. Ідеться про те, чи вбила вона Лайн, чи ні.

— Невже так важливо знати, що там трапилось?

— Якщо вона цього не зробила, їй треба допомогти; якщо зробила — наша допомога потрібна їй ще більше.

— Мусимо допомогти їй втекти або щось інше придумати?

— Не можна нікому сприяти у втечі. Тим більше тому, хто вчинив убивство, — сказав Девітт. — Його треба притягти до відповідальності. Так, притягти до відповідальності, але не мститися… Коли б ви хоч раз заглянули у камери в'язниці, ви б зрозуміли мою думку.