Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК право на землю переходить без зміни цільового призначення в обсязі і на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача). Але на підставі абзацу другого ч. З ст. 6 ЦК сторони можуть домовитись про те, що земельна ділянка залишається у власності відчужувана, а набувачеві надається право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.
3. До набувача переходить право на всю земельну ділянку, що посвідчене державним актом, договором оренди тощо. Спеціальне правило абзацу другого ч. 6 ст. 120 ЗК [38] допускає перехід до набувача відповідно до договору про передання права власності на житловий будинок, будівлю або споруду не всієї, а лише частини земельної ділянки. Але укладення такого договору можливе після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номеру. Це спеціальне правило підлягає переважному застосуванню перед загальним правилом ч. 1 ст. 120 ЗК, яке допускає безумовний перехід до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду не всієї земельної ділянки, а лише її частини.
Стаття 378. Припинення права власності на земельну ділянку
1. Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
1. Установлюючи підстави припинення права власності, ч. 2 ст. 346 ЦК передбачає можливість припинення права власності і при настанні інших юридичних фактів, що відповідно до закону тягнуть такі наслідки.
2. У статті 140 ЗК встановлюються такі додаткові підстави припинення права власності на земельну ділянку як відчуження з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, а також невідчуження земельної ділянки іноземцями або особами без громадянства впродовж року після її отримання у спадщину (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу). Крім того, відповідно до частини першої ст. 143 Земельного кодексу можливе примусове припинення права власності на земельну ділянку у судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними та хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури, меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
ГЛАВА 28 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
Стаття 379. Поняття житла
1. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
1. Ця стаття не дає загального визначення житла, а називає лише окремі види житла — житловий будинок, квартира тощо. Очевидно, мається на увазі, що законодавство в майбутньому стане розширювати зміст цього поняття.
2. Різновидом житла називається житловий будинок. Поняття житла нелогічно було-б поширювати на багатоквартирні житлові будинки,, оскільки житлом у таких випадках є квартири, що розташовані в таких будинках. Житлом визнається квартира, визначення якої дається в ст. 382 ЦК.
Іншими приміщеннями, що охоплюються поняттям житла, слід визнати призначені для постійного проживання приміщення гуртожитків.
Готелі та їх приміщення не належать до категорії житла. Вони придатні для постійного проживання, але не призначені для цього. Готельна послуга полягає в наданні номера (місця) в готелі для тимчасового проживання (абзац сьомий п. 1.3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг [360]).