![Син сонця [uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/7/2/9/sin-soncya-uk-download.jpg)
Син сонця [uk]
- Автор: Горностаєва Мирослава
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Син сонця [uk]». Краткое содержание книги:
— То він, що, кривдить тебе? — допитувалась Сіта.
— Ні, о старша сестро! Але він так на мене дивиться… І жодного разу не поцілував, наче спить зі мною супроти моєї волі. Кожного вечора змушує одягати це кляте червоне вбрання! А одного разу назвав Яджнясені…
— А, — прошепотіла Сіта, — то ось воно що… Аматасені раптом ударила себе в чоло.
— Боги покарали мене! — заголосила, — бо зробили схожою на доньку Друпади! Що ж мені робити, люба сестро, адже моя душа не з кременю, як у тієї жорстокої жінки! Мені страшно дивитись в кохане лице, бо очі милого схожі на леза мечів!
Сіта, лагідна і добра жінка, розчулилась і пообіцяла вплинути на Карну.
— Мій коханий мужу, — сказала вона йому одного вечора, — ви не повинні карати бідолашну Аматасені за жорстокість тієї жінки. Хіба кривдити слабких — то гідно воїна? Сестра вважає, що ви її ненавидите, і може не зовсім помиляється. Але ж вона-то нічим не образила вас!
— Я не зробив їй нічого лихого, — буркнув Карна.
— Крім того, що кожної ночі уявляєте на її місці іншу! Коханий мужу, забудьте, врешті про князівну з Кампільї! Вона не гідна ні ваших спогадів, ні ваших почуттів.
— Та я про неї зовсім не думаю, — озвався Карна, опустивши очі, - тобто думаю, але… Я не знаю, як назвати це почуття…
— Ваша колишня любов поволі перетліває на зненависть, — лагідно сказала Сіта, — це, напевне, дуже боляче, але ж пораненому не стане легше, якщо ще хтось страждатиме поруч. Не мучте себе, коханий… І викиньте геть з золотої скринечки певну суху квітку, а скринечку подаруйте Аматасені…
— Та квітка полита моєю кров'ю, — мовив князь Ангу, — забудь про неї, Сіто. Але я присягаю, що більше не дам Аматасені приводу скаржитись на мене.
— О, — мовила Сіта, — присяга Карни з Ангу незламна, як тризуб Шіви! Піду, заспокою сестру, бо бідолашне дівча ронить сльози з ранку до вечора. І нехай вона більше не вдягає це жахливе червоне сарі… Такі яскраві кольори — то несмак. Ви дозволите підібрати їй вбрання, коханий?
— О, ці мені жіночі хитрощі, - сказав Карна ніжно, — звісно, хай одягне щось інше… Я сам не терплю багряних кольорів…
Він раптом загнувся і почервонів, щось згадавши. Сіта засміялась:
— Я добре знаю ваші вподобання і вберу Аматасені згідно з ними. Адже вона з Північної Панчали, а там добре знаються на модах і смаках. Не те, що у Кампільї…
З того часу Карна жив з обома своїми жонами в мирі та любові. Сіта народила йому хлопчика, якого щасливий батько назвав Рамою, а Аматасені — двох близнюків: Сушену та Врішасену. Через деякий час у Сіти народився ще один хлопчик, Сатьясена, котрий і став батьковим улюбленцем.
Коли сини підросли, Карна привіз їх до Гастінапуру і двір Адгіратги наповнився дитячим щебетом. Стара Радга одразу ж полюбила і білявих синів Сіти і смаглявих, наче горішки, дітей Аматасені. Жінці здавалось, що в синових дітях воскресли її
померлі малюки, усі четверо. І коли малі княжичі, перемазані медом та кхіром, чубилися біля її ніг, Радга посміхалась як людина, що зазнала в житті найбільшого щастя.
Одного разу, коли Карна з родиною перебував у Чампі, до нього прибув гінець від Дурьйодгани з проханням негайно приїхати. Карна виїхав наступного ранку і примчав до Гастінапуру у найкоротший строк.
— Ти наче літаєш як асур! — сказав зраділий Дурьйодгана.
— З ким б'ємося цього разу? — поцікавився Карна у відповідь.
— Не б'ємося, — мовив князь Гастінапуру, — ми їдемо в гості.
— До кого?
— Як це до кого, друже Карно? До моїх любих родичів.
— У Кгандавапрастгу? — здивувався Карна.
— Саме так. Пандави збудували стольне місто, яке назвали на честь Індри. їм дуже хочеться похвалитись новою іграшкою. До того ж Юдгіштгіра так запишався від перемог своїх братів, що збирається провести обряд Раджасуя- яг'ї![33]
33
Раджасуя — складний обряд, що складався з низки жертвопринесень. Виконувати його мали право лише магараджі, «Великі Князі», що звершили вдалі завоювання і розширили свою державу.