Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
Усюди по світу, втім, підстерігає цензура: уряди провадять серйозні кампанії та не завжди переконливі акції. У цій книжці я не фокусуюся на цих питаннях, тому обмежуся одним невеличким прикладом сьогочасної плутанини в Китаї. 9 липня 2012 року соту річницю китайського Національного музею в Пекіні святкували, влаштувавши виставку відомих італійських митців і витворів мистецтва доби Відродження. Цього дня китайський телеканал CCTV у новинах розмив піксельне зображення геніталій згаданого вже Давида, вигляд яких дуже засмутив королеву Вікторію понад півтора століття тому. Невдоволені користувачі соціальних мереж одразу по свіжих слідах здійняли хвилю протестів. Продюсер телевізійної програми взявся захищати себе: «Показати цілу картину без цензури означало б зашкодити моралі громадськості. Голий Давид міг справити негативне враження на певну групу глядачів». Стикнувшись із нещадним осудом з боку величезної кількості глядачів, у наступному випуску новин чотирма годинами пізніше геніталії Давида таки показали129.
Приклади також можна знайти в сучасних музеях Заходу. 2014 року я розглядала в паризькому Музеї д’Орсе відому картину Гюстава Курбе L’Origine du monde («Походження світу»), 1866 р.: на відвідувача безпосередньо дивиться піхва між двома розведеними стегнами. За часів художника ця реалістична робота приголомшила західну буржуазію. Поряд зі мною стояла велика група китайських підлітків, які сором’язливо поглядали на «походження світу». Я поцікавилася у двох хлопців, якої вони думки про полотно. «Дуже незвично бачити зблизька місце, звідки походить життя», – відказав один. Було видно, що юнак перебуває під неабияким враженням. Інший хлопчина відверто зізнався, що вперше побачив «справжню піхву» і враження його досить неоднозначні. Ні, такої картини в Китаї не побачиш ніколи, розмірковували вони, але тут, у Європі, це всюди, люди звикли до мистецтва. Чи це справді так?
В іншій частині того ж музею була організована спеціальна виставка про оголених чоловіків під назвою «Masculin/Masculin». Частиною експозиції був чоловічий еквівалент картини Курбе, створений приблизно 125 років по тому художницею Орлан в тих же розмірах і в ідентичній рамці, що й «Походження світу». Фігуру зображено з геніталіями, животом і стегнами, але тут між двома розведеними ногами видніється мішечок з яєчками над промежиною, а вище над нею настовбурчений пеніс. Оголена головка скерована в напрямку до пупця. «Перед нами чоловічий член середньої довжини», – уточнює сама мисткиня під час інтерв’ю, стверджуючи, буцімто у її картині зовсім немає ознак демонстративної порнографії, що собі нафантазували деякі невдоволені. Назва L’Origine de la guerre («Походження війни») і мотив картини – відповідь на полотно Курбе. Дві картини ніби ведуть діалог між собою, оскільки обидві фокусують увагу на геніталіях відсторонено від тіл, яким ці належать, і завдяки Орлан безпосередньо вказують на раніший витвір. Крім цієї роботи, жіночий погляд на чоловічу голизну на згаданій виставці був майже відсутнім. Згідно із каталогом «Masculin/Masculin», оголеність чоловічого тіла становила собою останнє табу, яке мали зруйнувати тут і зараз. Виставка, здається, не виконала місії: було не надто багато голизни, щоб викликати стан збудження, лише «щонайбільше – кілька сумнівних випадків»130.
У 2012-му схожа виставка відбулася у віденському Музеї Леопольда. Його директор Тобіас Неттер зауважив, що й досі «дуже незвично виставляти полотна, на яких центральний образ – чоловіча голизна. Це ще досі тема-табу». Дирекцію музею змусили заступити зображення геніталій трьох оголених футболістів на афішах червоною смужкою. Причиною послужила шалена кількість скарг на картину «Vive la France» двох французьких художників П’єра і Жиля. Організатори виставки на таку ж тему в Парижі розсудливо уникали використання цього зображення на своїх постерах.