Закоłот. Невимовні культи
- Автор: Кузнєцов Володимир
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Жупанського
- ISBN: 978-617-7585-20-5
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Закоłот. Невимовні культи». Краткое содержание книги:
Одвічна дилема Людини — який шлях є істинним? Per omnia saecula saeculorum, світ без кінця — чи Bellum omnium contra omnes, війна без кінця?
На материнському кораблі «Сінано» — найстарішому та найпотужнішому представнику Об’єднаного Флоту Імперії, спалахує заколот, кривавий та безжальний. Хто розпочав його, до чого він призведе, а головне — як пов’язаний із подіями тисячолітньої давнини, що вже стали наріжним каменем історії людства?
— Тут є камери? — спитала вона, урвавши хлопця, що вже розтулив було рота, готовий і далі хизуватися своєю недолугою прамовою.
— Ніц немає. Бо якщо сей корабель має дупу, то саме в ній ми зараз і перебуваємо. А в дупі камер не встановлюють, інспекторе. — Хлопець реготнув, але, впіймавши суворий погляд напарниці, затнувся.
Брідж не звернула уваги ані на недоречний жарт, ані на чергову хибу в зверненні. Відчуваючи, як повільно наростає в потилиці гаряче пульсування, вона мовчки присіла біля кістяка.
Todos los fuegos el fuego. Всі вогні — Вогонь.
Відколовши монолезом маніпулятора тонку пластинку з ребра, О’Шонессі відправила її до вбудованого в пояс хроматографа. Десь у надрах комбінезона цей мікрозразок згоряв у потоці водень-кисневого полум’я, а детектори виміряли зміну його електропровідності, в такий спосіб визначаючи точний хімічний склад.
— Надішліть запит технічній службі, — кинула Брідж, очікуючи результат. — Мені потрібний перелік окульт-приладів, встановлених у цьому вузлі. Окремо — канали з’єднання тутешньої РСК з НРІ.
Очі молодого ФБшника округлилися. Останньої фрази він точно не зрозумів. Жінка відреагувала спокійніше — дістала портативний термінал і почала виводити на сенсорі символи з’єднання. Потім відступила на крок просто під закритий металевими ґратами коридорний світильник, впівголоса з кимось заговоривши. Тіньові перехрестя помережили її голову і плечі, немов чорні клітинки.
— Ви, певне, вирішили, що я пожартував, інспекторе, — ляпнув хлопець. — Ну так, я справді жартував, але то була радше іронія, еге? Ми справді у дупі, а се конкретне місце — просто газорозподільний вузол, який, я так собі гадаю, лишився незмінним ще з часів Війни тисячі демонів. Се просто допоміжна мережа, локальне опалення, чи щось типу того. Гріє трійко сусідніх кают. Уся автоматика як мінімум рівнем вище. А тут… — він скривив губи, — тиск подали — клапан відкрився, тиск упав — клапан закрився. Все.
Брідж, намагаючись ігнорувати тупе базікання, вивчала результати, що їх хроматограф передавав на очний імплантат.
Усі вогні — Вогонь.
— Стули пельку, бовдуре, — ледь чутно прошепотіла йому напарниця. Вона закінчила розмову і тепер просто кипіла від люті. О’Шонессі розуміла її — жінка мала наказ і виконувала його, а її напарник тим часом дратував інспекторку.
Хлопець ніяково знизав плечима, потім знов обернувся до Брідж.
— Entschuldigen Sie, Inquisitor, — він винувато посміхнувся, і Бріджит здалося, що він ледь стримався, аби не підморгнути. — Я вперше…
Опустивши повіки, щоб хоч трохи зменшити біль, інспекторка звелася на рівні. В іншій ситуації вона може б ще вагалася між тим, чи то ФБшник тролить її, чи він просто йолоп — та наразі різниця була для неї непринципова.
— Якщо ти, вилупку, бодай ще раз звернешся до мене як до чоловіка, — не сходячи з місця просичала вона, — то, присягаюся Брамою і Ключем, я оцим ротом вигризу тобі око.
Обличчя ФБшника сполотніло, нижня щелепа відвисла, демонструючи в прорізі рота пощерблені зуби. За його спиною напарниця на коротку мить скривилася в зловтішній посмішці.
— А якщо ти ще раз звернешся до мене високою імперською — байдуже, східною чи західною, а тим паче прадавньою — то вигризу обидва. Verstehst du?
— Selbstverstandlich… е-е-е… так, інспекторко. Перепрошую, інспекторко.
Висока західноімперська була офіційною мовою Спеціально Офісу Інспекторського, в якому й служила Бріджит О’Шонессі. СОІ недарма тайкома тлумачили як Sanctus Officium Inquisitionis — більш влучної історичної паралелі було годі й шукати. Але наважитися в очі назвати інспектора інквізитором міг хіба його колега — і то лише в глибоко приватній розмові.
Флотська Безпека теж мала свої амбіції, і зазвичай дві служби намагалися уникати тісних контактів — аби не підвищувати градуса напруги. Все суто формально і протокольно. Хлопчині це, певне, забули пояснити. Альбо він настільки тупий, що не затямив роз’яснень. І вирішив блиснути обізнаністю.
О’Шонессі відступила, знов повертаючись до звіту хроматографа. Її реакція теж не надто скидалася на протокольну. Кемідов за це, авжеж, не похвалить… але Кемідов може йти до дупи. До своєї власної, наприклад. Бо та, в яку він послав Брідж, раптом виявилася з хитрою різьбою. Такою, що саме під інквізиторський болт.
— Техніки повідомляють, що камери у цьому відсіку не встановлювали, тільки давачі температури і тиску, а також протипожежну систему з паровою завісою та герметизацією, — дивлячись на екран термінала, сказала жінка. — Вихід на горішній рівень до газокомпресорної станції палубою вище, так само як і до локальної протипожежної системи. Я переслала звіт на ваш ідентифікатор…