Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Космическая фантастика » Закоłот. Невимовні культи
Закоłот. Невимовні культи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Закоłот. Невимовні культи

Электронная книга - «Закоłот. Невимовні культи». Краткое содержание книги:

Далеке майбутнє. Нова Імперія — об’єднане людство Землі, Місяця та Марсу — веде жорстоку боротьбу за власне існування. Її супротивники — потойбічні істоти з інших шарів Мультиверсу, її провідник — звільнений бог Ґаґантоа, що з прадавніх часів перебував у полоні на Землі. Бунтівним богом людству даровані технології міжпланетного сполучення, квантового обчислення та розподіленого інтелекту. Проте його вороги — то цивілізації істот з іншого простору-часу та Потойбічні боги. А також ті з людей, хто вважає обраний шлях хибним та руйнівним.
Одвічна дилема Людини — який шлях є істинним? Per omnia saecula saeculorum, світ без кінця — чи Bellum omnium contra omnes, війна без кінця?
На материнському кораблі «Сінано» — найстарішому та найпотужнішому представнику Об’єднаного Флоту Імперії, спалахує заколот, кривавий та безжальний. Хто розпочав його, до чого він призведе, а головне — як пов’язаний із подіями тисячолітньої давнини, що вже стали наріжним каменем історії людства?
1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 133
Перейти на страницу:

Алкоголь був неабиякою розкішшю на борту військового корабля — особливо материнського. Але, як вчило старе флотське прислів’я, «заборони — то не забобони, їх і обійти можна». І, повзучий каос його жери, алкоголь Бріджит був зараз ґвалт як потрібний. Кляті сни, що переслідували її майже від того моменту, як вони покинули орбіту Марса, ставали дедалі страшнішими. І щоразу в них вона бачила смерть. Жахливу смерть у ненаситному полум’ї. І щоразу була впевнена, що знає людей, які в ньому згорали, але, прокидаючись, не могла пригадати їхніх облич. Опісля голова боліла просто нестерпно, і втамувати той біль могли або ін’єкція — старий добрий «флотський супчик» зі стимуляторів, психотропів, анальгетиків та анаболіків, або міцний алкоголь. Супчик був, звісно, кращий, але роздобути його було ще важче за спиртне.

На зап’ястку завібрував браслет. Його нетерпляче посмикування викликало хвилю полегшення, що пробігла тілом Бріджит аж до коренів волосся — шорсткої тьмяно-платинової кучми, що наполовину складалася з вогнетривких карбонових монониток. І, як той дріт, волосся було гнучке й слухняне — аби лише в Брідж був час (а радше бажання) дбати про зачіску.

Вона підняла руку до обличчя. Браслет утворив невеличку стереограму.

— Post tenebras lux, сестро О’Шонессі, — обличчя, на якому з людського було лише блякле запалене око, привіталося до Бріджит голосом, що більше нагадував металевий скрегіт.

— Osôres eius peribit, брате Кемідов.

— He спиш?

— Тільки-но прокинулася, — вона раптом зрозуміла, що, крім чобіт, на ній більше нічого немає, а Кемідов зараз витріщається на її груди. Це раптове усвідомлення за відчуттям було схоже на струмінь крижаної води, що б’є просто в обличчя. Біль у потилиці, який ніби вже вщухнув, розчинений альтерованим етанолом, знову розпочав свою пекучу пульсацію.

За статутом екіпаж мав спати в білизні — не стільки через моральний аспект, скільки для утримування в тонусі м’язів, що швидко атрофувалися в умовах штучної гравітації. Але довго витримувати на собі компресійне боді можна було хіба за допомогою медикаментозних супресорів чутливості.

— Чудово. Збирайся — і прожогом у тринадцятий сектор. Місцеві зустрінуть тебе в транспортному габі.

— Щось серйозне?

— Wahrscheinlich nichts, — вирячене око ковзнуло поглядом нижче обличчя Бріджит, і нудота знову підкотилася до горла. Різка зміна мови підсилила ефект. — Aber du solltest es trotzdem überprüfen. Sie wirst du bei Ankunft kurz informieren.

— Зрозуміло. Вирушаю, — пульсування стало майже нестерпним, гортань заклякла в спазмі, незграбно вичавлюючи слова, наче засохлу зубну пасту з тюбика.

— Leviter calcare, сестро.

Вона кивнула й опустила руку. Голограма, змигнувши, щезла, а наступної миті О’Шонессі, хитнувшись, схопилася рукою за полицю й вивернула вміст шлунка просто на підлогу. Блювота струменем вдарила у палубу, дрібні каламутні бризки розлетілися навсібіч. Каюту заповнив кислий сморід.

— Трясця… — важко тупаючи магнітними підошвами, вона відступила до переділки з рундуком, наосліп сягнула туди рукою, намацуючи гігієнічний набір. Витягла, розпакувала абсорбуючу фібру, пустила на обличчя. Та поповзла, наче хробак, полишаючи по собі ледь чутний прохолодний слід. Пововтузилася на губах, перелізла на підборіддя, потім ковзнула з шиї на руку, поступово роздимаючись, наче гладшаючи на поглиненому бруді. Поки вона робила свою справу, Бріджит намацала в пакеті балон зі спреєм-прибиральником. Калюжа й бризки, що потрапили у його аерозольну хмарку, враз зібгалися — спрей кристалізував органічні рештки, перетворюючи їх на інертну напівтверду субстанцію, яку легко було зібрати та утилізувати. Дивлячись, як корчиться на підлозі вміст її шлунка, О’Шонессі витягла флягу й надовго до неї приклалася. Цього разу подразнені горлянка та стравохід не прийняли питво так легко, як допіру — Бріджит зайшлася натужним кашлем, що ледь не спричинився до нового нападу нудоти.

— От лайно, — прошепотіла вона, змахуючи з очей сльози.

Прибирання мало зачекати. Кемідов не схвалить запізнення, навіть якщо вся її робота зрештою зведеться до суто протокольних дій. Служба флотської безпеки вирішувала більшість дисциплінарних порушень на борту «Сінано», не виключаючи вбивств. Інституція, до якої належала О’Шонессі, мала дещо інше коло обов’язків.

Бріджит витягла з шафи скручену в оберемок уніформу, кинула її на полицю. Покопирсавшись, витягла звідти компресійне боді по лікті й коліна, те саме, в якому за статутом мала б спати. Цікаво, Кемідов не зауважив цього порушення через те, що витріщався на її цицьки, чи просто СОІ мала більше волі, ніж інші корабельні служби? Щільна ребриста тканина приємно облягла заніміле тіло, повернувши йому відчуття. Зверху на білизну — комбінезон ФОК, що був складною композицією з броні, скафандра і дослідницької лабораторії. Зовні він майже не відрізнявся від стандартного комбінезона окульт-інженера — брати і сестри О’Шонессі не любили виділятися з натовпу. Невеличкі нашивки та сигіл-ідентифікатор можна було побачити і зчитати лише зблизька.

1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 133
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)