Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
З’ясувалося, що виготовлення знарядь праці носило дискретний характер, тобто вони не виготовлялись в одному місці і про запас. Цей процес був розтягнутий у часі і просторі. На стоянках, розташованих поблизу виходу сировини, склад кам’яних виробів специфічний. Тут багато напівфабрикатів і заготовок, але мало закінчених виробів та спрацьованих нуклеусів. Зрештою, в районах виходу кам’яної сировини трапляються місця її видобування і попередньої обробки — майстерні (наприклад, Студениця на Дністрі). Вони функціонували, як правило, тривалий час протягом кількох періодів кам’яного віку. Типологічно завершених видів знарядь тут майже не буває. Велика кількість безформних уламків сировини, первинних відколків, відщепів та уламків, малопридатних для вторинної обробки або безпосереднього використання, інколи заготовок нуклеусів — такий небагатий склад виробів, які трапляються на майстернях. Типологічно вони аморфні і практично не піддаються точнішому датуванню, аніж “друга (або перша) половина кам’яного віку”.
Найчисленнішу категорію матеріальної культури, а частіше єдину, становлять кам’яні знаряддя праці та відходи їхнього виробництва, які розглянемо в розділі про господарську діяльність.
Глава 2
Господарство
Основою господарства первісної громади пізнього палеоліту було мисливство та збиральництво. Значна частина трудових зусиль витрачалась також на будівництво жител, виготовлення знарядь праці та предметів побуту, пошиття одягу, приготування їжі, збирання палива та ін. Зрештою, помітне місце в балансі трудових витрат займало виготовлення предметів мистецтва, прикрас, підготовка до ритуальних обрядів. Археологічні свідчення про різнобічне і по-своєму змістовне життя палеолітичної людини дають змогу думати, що в оптимальні моменти успішної адаптації до навколишнього середовища якість життя стародавньої людини була досить високою.
За умов нестійкого, переважно холодного та помірного клімату головну роль відігравало мисливство, оскільки забезпечувало людину більш калорійною їжею протягом усього року. Про це свідчить передусім набір знарядь праці на пізньопалеолітичних стоянках і поселеннях, який складався здебільшого з предметів мисливського озброєння (наконечників списів (рис. 16, 6)), дротиків, стріл); різнотипних вкладишів метальної зброї, кинджалів, ножів; знарядь для виготовлення кістяних та дерев’яних наконечників, древків списів, дротиків і стріл, різців, скобелів, скребачок, абразивів, а також інструментів для переробки мисливської здобичі (сокир, розбілювальних ножів, скребачок, лощил, проколок (рис. 16, 12), голок (рис. 16, 8) та ін.). Знаряддя для обробки продуктів збиральництва представлені значно меншим числом (пести-терочники, плити зернотерок). Необхідно при цьому враховувати, що значимість цих двох видів господарської діяльності на різних етапах пізнього палеоліту в різні пори року і в різних господарських групах була неодинаковою. Час від часу збиральництво, особливо в ускладненій формі, могло повністю забезпечувати життєдіяльність колективу. Але навіть у цих випадках полювання залишалося пріоритетним видом господарської діяльності, оскільки визначало прогресивний розвиток засобів виробництва. Саме на еволюції знарядь, пов’язаних переважно з мисливством, побудована археологічна періодизація кам’яного віку.
Рис. 16. Кістяні вироби пізнього палеоліту:
1, 2, 9, 10 — вироби невизначеного призначення; 3, 4 — застібки; 5 — підвіска з фрагменту щелепи ведмедя; 6 — реконструкція кріплення кістяного наконечника списа; 7 — булавка зі стилізованою головкою; 8 — голка; 11 — стилізоване зображення жінки; 12 — проколка.
Склад, розміри, форма, характер обробки знарядь для полювання та переробки мисливської здобичі багато в чому зумовлювались об’єктами полювання та його засобами. Полювання на мамонта передбачало виготовлення міцних списів з великими гострими наконечниками, а також колективний характер самих прийомів полювання, тоді як промисел дрібних тварин можна було вести легшим мисливським спорядженням із залученням меншого числа мисливців і навіть індивідуально. Однак ця залежність мала не прямий характер, тому значною мірою визначалась традиціями, які склалися в конкретних первісних колективах, інколи за межами території, яка експлуатувалася на той момент, в інших екологічних умовах. Не можна не враховувати також взаємозапозичення та взаємовпливи під час різного роду контактів. Все це визначало розмаїття форм та розмірів мисливського спорядження, з одного боку, та нівелювання їхніх особливостей — з другого, що стало основою формування господарсько-культурних традицій. Вивчення складу мисливської здобичі пізньопалеолітичних пам’яток вказує, за деякими винятками, на широкий спектр видів тварин у складі мішаного льодовикового комплексу фауни. На більшості поселень північної зони знайдено кістки мамонтів, коней, північних оленів, носорогів, вовків та інших тварин. На Середньому Подністров’ї, Волині та Середньому Подніпров’ї здебільшого полювали на мамонта. Наприкінці пізнього палеоліту на поселеннях Середнього Подністров’я помітно зростає кількість кісток коня та північного оленя. Однак навіть у фіналі пізньольодовикового періоду біомаса мамонтів і зубрів тут переважає над біомасою коней і північних оленів.