Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Втім це не значить, що всі 25 років у житлі безперервно мешкали люди. Оскільки мисливство здебільшого мало сезонний характер, можливе припущення про періодичне повернення мешканців базових мисливських таборів на місця традиційних поселень в періоди найбільш продуктивного полювання.
Палеоекономічні моделі функціонування громади мисливців-збирачів розробляються на підставі відомостей про її природне оточення (своєрідний прильодовиковий тундролісостеп і перігляціальний степ), репродуктивних можливостей пізньоплейстоценового ландшафту по біомасі (приблизно 2400 кг на км2) з урахуванням кількості упольованих тварин та їхньої забійної ваги (наприклад, мамонт — 1000 кг, зубр — 250 кг, кінь — 200 кг, північний олень — 100 кг), приймаючи до уваги середньодобову норму споживання м’ясної їжі в мисливських громадах (600—1000 г на людину).
Це дає змогу визначити: розміри господарської території для мешканців одного поселення (від 350—400 до 750 км2, іншими словами — територія 20—25 км в перетині, інколи її визначають до 50 км); середню густоту населення (1 людина на 100 км2) та приблизну чисельність пізньопалеолітичного населення для всієї території України (близько 60 тис. чоловік).
Слід, однак, застерегти читача від магічної влади абсолютних цифр викликати почуття повної довіри до них. Наведені відомості носять вельми приблизний, оцінювальний характер. У літературі вже неодноразово висловлювалися сумніви відносно достовірності підрахунків кількості мешканців поселення за числом жител або вогнищ, які збереглися, а також кількості і складу впольованих тварин за остеологічними рештками, які залишилися на поселеннях. Важко визначити також репродуктивні можливості реконструйованих плейстоценових ландшафтів. Суттєво й те, що конкретні громади, які існують в умовах первіснообщинного ладу і вивчені етнографами, свідчать про те, що економіко-демографічна модель первісного суспільства досить гнучка і здатна змінюватися в широких межах залежно від економічної і соціальної ситуації.
Глава 3
Культурно-історичний процес
Формування й розвиток народонаселення та культурно-історичних спільностей різного рівня в різних регіонах України за періоду пізнього палеоліту багато в чому залежало від змін навколишнього середовища. Пульсуючий характер клімату, зміна теплих періодів холодними, періодичні насування та відступання льодовика, зміна природно-ландшафтного середовища, рослинного та тваринного світу — все це безпосередньо впливало на розселення первісних людей, визначало напрямок їхніх міграцій, що призводили до поширення контактів між різними групами давнього населення, зламу традицій побуту та культури.
В періоди відносної стабілізації клімату і природно-ландшафтної обстановки, навпаки, виникали тривалі поселення, формувалися сталі форми життєдіяльності, котрі закріплювалися традиціями. Саме тоді складалися стійкі культурно-історичні спільності різного рівня і спрямування, що відобразилося в подібності або відмінностях матеріальної культури пізньопалеолітичних пам’яток.
З іншого боку, проживання різних груп населення в однакових умовах навколишнього середовища приводило до формування близького типу господарсько-культурної діяльності, що було зумовлене подібними методами полювання на одних і тих самих тварин; кліматичним режимом; необхідністю будівництва утеплених жител або, навпаки, браком потреби в них; подібним ландшафтним оточенням; однаковим характером сировини.
Тривале сумісне проживання первісних громад на одній території призводило до встановлення контактів між ними, формування однакових або близьких форм адаптивної діяльності, що виявлялося у виготовленні близького складу мисливського спорядження й інших типів знарядь, у будівництві подібних жител і інших видах матеріального виробництва та духовної культури. Мешкання на одній території приводило до встановлення взаємозв’язків між різними громадами, що було неможливо без взаєморозуміння і, таким чином, без формування мовної спільності. Поширення контактів було зумовлене також розвитком сімейно-шлюбних відносин, подальшим обмеженням шлюбних зв’язків між близькими родичами. Все це приводило до формування традиційних форм побуту і матеріальної культури в середовищі мешканців великих зон, які археологи простежують у вигляді локальних варіантів матеріальної культури різних рівнів подібності (карта 2).