Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
В Подністров’ї і на Волині були поширені округлі житла легшої конструкції з меншої кількості кісток. При їхньому будівництві інколи використовувалися камені, які притискали до землі нижню частину шкіряного покриття жител. Прикладом таких споруд можуть служити житла з Молодово V (другий шар) та Куличівки (також другий шар). На останній пам’ятці досліджено поселення з шести легких жител, дев’яти місць обробки каменю і 11 зовнішніх вогнищ. П’ять жител розташовано майже по прямій лінії на відстані 2—5 м одне від одного, шосте — окремо від основної групи в 27 м. Діаметр житлових споруд — 2—7 м. У центрі вони мають вогнища, входи орієнтовані на південь і південний захід.
Мешканці Молодовського поселення полювали переважно на північного оленя, Куличівського — на мамонта і північного оленя.
Відомості, наведені вище, стосуються стаціонарних житлових споруд тривалого використання, до яких відноситься термін “житло”. Водночас житлами можуть бути також інші види споруд, зокрема тимчасові. Функціональні особливості жител значною мірою залежать від специфіки поселень в цілому.
Самостійну проблему становить аналіз розвитку господарсько-побутового комплексу, який треба розглядати в контексті розвитку поселення, частину якого він утворює.
Цікаву концепцію розвитку господарсько-побутового комплексу і поселення запропонував І. Г. Шовкопляс на матеріалах Подніпров’я.
На першому етапі розвитку поселення пізнього палеоліту утворювали єдиний господарський організм, у якому житла групувалися навколо спільної господарської зони (Радомишль) (рис. 12).
На другому етапі спостерігається зближення окремих жител з певними господарськими ямами і виробничими центрами (Мізин) (рис. 13).
На третьому етапі житла та господарські об’єкти, що пов’язані з ними, розташовуються в межах поселення окремо одне від одного, утворюючи ізольовані господарсько-побутові комплекси (Добранічівка) (рис. 14).
Рис. 12. План поселення Радомишль (за І. Г. Шовкоплясом):
1 — залишки жител; 2 — господарська яма; 3 — вогнище; 4 — виробничий центр.
Рис. 13. План поселення Мізин (за І. Г. Шовкоплясом):
1 — залишки жител; 2 — ями-сховища; 3 — вогнища; 4 — виробничі центри.
Таким чином, за археологічними джерелами від початку до другої половини пізнього палеоліту простежено розпад єдиного господарсько-побутового комплексу поселення на менші за обсягом та відокремлені, основу яких утворювали окремі житла. Аналізуючи соціально-економічний зміст цього процесу, І. Г. Шовкопляс вбачав у ньому поступове відокремлення сімей всередині родової громади.
Загалом схема, запропонована І. Г. Шовкоплясом, вірно відбиває логіку розвитку структури давніх поселень, хоча побудована вона дещо прямолінійно. Нерівномірність та різноманітність історичного процесу висвітлює значно складнішу картину розвитку планування давніх поселень та господарсько-побутових комплексів, зумовлену, зокрема, не тільки соціальними структурами, а й традиціями побуту та адаптивними факторами.
Рис. 14. План Добранічівського поселення (за І. Г. Шовкоплясом):
1 — залишки жител; 2 — ями-сховшца; 3 — вогнища; 4 — виробничі центри.
Матеріали досліджень Гмелінського поселення Костьонківської палеолітичної експедиції показують, що Гмелінське поселення (третій шар) — це складний господарсько-побутовий комплекс одного поселення, який має дві спеціалізовані зони: господарську (два комплекси) та житлову (чотири комплекси). На поселенні зафіксована ситуація, відома за етнографічними джерелами, коли поселення складається не з відокремлених господарсько-побутових комплексів (житло та його господарські об’єкти), а становить єдиний господарсько-побутовий комплекс, який, на відміну від Радомишля, має відокремлені спеціалізовані зони (побутову та житлову).