Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 1
- Автор: Думанська Оксана
- Серия: Хроніка пригод Ґеня Муркоцького #1
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ВК «АРС»
- ISBN: 978-966-2739-06-0
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 1». Краткое содержание книги:
Тоді не в тім'я битий Андре вдався до сенсаційних публікацій, які йому підсовував меткий на слово Віктор Авантур. В одному із чисел денника він оповів «справжню» біографію Христофора Колюмба, натякаючи на його підозріле походження, нешляхетну поведінку при еспанському дворі, торгівлю живим товаром, кепське знання морської справи і навіть боягузництво. Наклад розхапали за кілька годин, а хлопчаки-торгівці отримали винагороду.
В наступному числі археолог Діонізій Наполеолог в бесіді з всюдисущим Авантуром зняв усілякі покрови з таємничих амазонок: виявляється, амазонки — не жінки, а поголені чоловіки, яких бородаті греки з погорди називали «бабами».
Турбійонові прибутки зростали з кожним днем. Він виплатив фабрикантові вартість позичених годинників, не скупився в платні Брікассеру та Авантуру, не зневажав і дрібних репортерів, вигадавши для них щотижневу винагороду за сенсаційне повідомлення. А що ж в цей час робила Ізабеля?
Вона відпливла до З'єдинених Держав у пошуках нової пристрасті — Андре застрахувався кругленькою сумою в долярах і обіцянкою допомогти при можливій скруті. «Зрештою, вона й сама б дала собі раду, — думав він, згадуючи пані в хутрі, яку надибав колись у Будапешті. — Та хіба я хоч колись пошкодую задля вишуканої жінки кілька сотень мальованих папірців?
При Андре лишилася Ева — молодша за Ізабелю, граційніша і пустотливіша, вигадливіша і аґресивніша, коли йшлося про ризиковані речі.
— Шер амі[49], — сказала вона одного ранку за кавою з камамбером. — Я хочу зорганізувати конкурс краси і перемогти на ньому!
— Хіба мало того, що я вважаю тебе найвродливішою дівчиною? — спитався Турбійон.
— Мало! — скривила губки Ева.
І тоді Андре спало на думку...
Змагання серед вродливиць — купа клопотів. Але якщо заснувати конкурс на найкращу жіночу ручку і ніжку, то в цьому ділі можна дещо здешевити: ніяких проходів у сукнях! Стала за ширмою, виставила в щілину звабливу ручку — маєш право виставити і ніжку. А коли переможиця сполучить свій успіх у двох турах, отримає гроші і оплачене замовлення якомусь знаменитому маляреві на портрет...
Умови конкурсу з'явилися на першій шпальті «Ранкового Парижа» всупереч протесту консервативного в цьому ділі Брікассера.
4.
расеві Маґдебуркові і в страшному сні не наснилося б, що до Парижа він мандруватиме в товаристві особи, яка десять літ тому виявила неабияку «приязнь» до студента без поважного родоводу.
— Професор Козобродський! — гордо проголосив Теодор, зайшовши в переділ[50] і побачивши молодика років тридцяти.
Юрась шанобливо підвівся і назвав себе.
— Мені знайоме ваше прізвище, — забудькувато промовив професор. — Ви навчалися в університеті?
— Так, на правничому.
— А я в Париж у справах — терміново! — ні в кут ні в двері сказав Козобродський, внутрішньо відчуваючи якусь непевність. Цей чорнобровий і кароокий чоловік з модними вусиками на чистому рум'яному обличчі збентежив його ледь прихованою усмішкою: мовляв, вибачайте, пане, але ми не вперше знайомимося.
Юрась вагався, чи викривати себе перед цим індиком, чи відповідати так, щоб розмова урвалася на етикетних фразах.
— От ви, шановний, маєте правничу освіту, то, може, до вас звертатися «пане меценасе»? Практикуєте адвокатом?
Маґдебурко схилив голову, ніби потвердив Теодорові слова.
— Я теж у своїй справі — адвокат! — не вгавав співрозмовник. — Їду в Сорбонну домовлятися, щоб їхня професура повернула нам жидівсько-хозарський рукопис, знайдений Шехтером в Каїрі. В тому сувої паперу містяться свідчення про київського князя Олега. Уже в Кембриджі почали збирати гроші на викуп рукопису. Ви собі уявляєте? А ми що — не маємо на нього права?
— Певно, ні. Хто знайшов — тому й належиться, — спокійно відказав Юрась.
— Це непатріотично! — вигукнув Козобродський. — Князь Олег посідав київський престол! А тоді Русь була єдиною!
49
любий (франц.).
50
купе