Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом
Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

Электронная книга - «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом». Краткое содержание книги:

Пропонована книга являє собою свіжий погляд на М. Гоголя з перспективи його епохи. Охоплюючи творчість письменника як цілісність — художні й публіцистичні тексти, твори на українську й на російську тематику, — авторка аналізує Гоголеве трактування України і Росії та прагне з’ясувати місце письменника в українському і російському культурному просторі.
1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 226
Перейти на страницу:

Однак, незважаючи на махінації поляків, внутрішні потрясіння та поділи в Україні є справжньою причиною його краху. Зрештою, козакам Данила все-таки вдається перемогти поляків. Саме чаклун, родич, убиває Данила. Отже, «останній із козаків», як його міфологізує ця повість, падає від руки іншого козака — зрадника. Пісня українського бандуриста, яка завершує цю повість, пояснює, що суть чаклунського прокляття полягає у віроломному вбивстві свого побратима-козака, з яким він був пов’язаний братерською присягою. Якщо згадувати про золоту славу козацтва за гетьмана Конашевича, відомого своїми вдалими рейдами проти турків, Данило протиставляє її розбратові, який панує тепер в Україні: Порядку нет в Украйне: полковники и есаулы грызутся, как собаки, между собою. Нет старшей головы над всеми. Шляхетство наше всё переменило на польский обычай, переняло лукавство… продало душу, принявши унию. Жидовство угнетает бедный народ. О, время! Время! Минувшее время! (ПСС 1, 266, три крапки — Гоголя). Внутрішні розбіжності в Україні та її полонізація виявилися більш фатальними за будь-яке інше зовнішнє військове втручання. Це резонує з напруженням у передмовах до циклу між тими, хто протистоїть іноземному втручанню, і тими, хто йому піддається. Гоголівська повість застерігає від викорінення української ідентичності, яке становить серйознішу небезпеку, ніж іноземні сили.

Доля Данила коротко відображає міфічне бачення українського минулого[96]. Хоча історичні тексти Гоголя досліджуються в наступному розділі, важливо зрозуміти тут історичні аспекти «Вечорів», на додачу до культурних та етнографічних, оскільки лише в сукупності вони забезпечують комплексне бачення української нації. Україна «Вечорів» — це не просто, за поблажливою характеристикою Пушкіна, поющее и пляшущее племя, а спільнота, що добре усвідомлює свою відмінність від інших етнічних груп і пов’язана спільним історичним досвідом[97]. Данилові посилання на козацькі вольності та отчизну (ПСС 1, 249, 251), як і поняття товарищества в «Тарасі Бульбі», втілюються в українських мовних зворотах, відчутно просякнутих атмосферою української історії.

Ностальгійний тон пронизує трагічний занепад козацької України у «Страшній помсті». Весілля в Києві, яким відкривається ця повість, — подія, що в інших повістях із диканського циклу утверджує єдність і життєву силу спільноти, — збігається тут із появою лихого чаклуна. Завжди безжурні козаки не хочуть у цій повісті співати пісню, коли повертаються з весілля, бо стурбовані тяжкою годиною України — викликаною просуванням татар і польськими махінаціями. У плачі Катерини, в інтонації й образності, що витворюють українські народні пісні, мертве тіло Данила постає як «козацька слава», що лежить розтоптана на землі (ПСС 1, 268). Їхня дитина, яка, за словами колискової, що її співає Катерина, мала вирости задля слави козацтва, падає жертвою чаклунства. Чи й далі буде Україна після трагічного знищення козацького духу?

Відповідаючи на це запитання, варто звернути увагу на закінчення повісті, яке пропонує сучасну точку зору поза контекстом подій, пов’язаних із Данилом. Вона втілена в образі сліпого бандуриста, котрий грає для юрби, що зібралась у Глухові. Це місце, як і чимало гоголівських мотивів, має водночас і комедійне, і серйозне значення. Його назва походить від прикметника «глухий», який витворює гумористичний образ сліпого бандуриста у «глухому» місті. Проте Глухів був також важливим місцем у козацькій історії. Пьотр Перший переніс до Глухова козацьку столицю у 1708 році — після того, як переміг українського сепаратиста Івана Мазепу та зрівняв із землею колишню козацьку столицю — Батурин. Виходячи з цього історичного контексту, надії та спогади, що їх відроджує бандурист, вочевидь, стосуються автономістських амбіцій України. І справді, його музика досягає радше добре налаштованих, а не глухих вух:

вернуться

96

За Грабовичем, повість уособлює міфічний підхід Гоголя до історії. Спочатку Гоголь оволодіває структурою історії («ідея» або «відчуття» минулого) й лише потім вибирає історичні події, які могли б утілити її. Тому Грабович, слідом за Леві-Строссом, цей рух від структури до події подає як «структурне визначення міфу» («The History and Myth of the Cossack Ukraine», 472).

вернуться

97

Пушкин А. С., Собрание сочинений в пяти томах, том 5 (СПб: Библиополис, 1993—1994), 317.

1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 226
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)