А листя падають...

Боже, як сумую я За теплом пшениць, Що пашить від тебе, Із твоїх зіниць. 22.7.1982 р. НЕ ВІР НІКОМУ! Не думай ти, моя кохана, Що ніжність всю роздарував, Для тебе на десятки років Кохання я ще приховав. І хай хто скаже, що кохати Я розучився, розлюбив? Не вір нікому і ніколи, -Тобі - твоє я залишив! Дрімає Сонце. Хоче спати. А почуття мої не сплять, Я не втомивсь тебе кохати, А от втомився дожидать. 9.12.1981 р. ПОНОВА Гуляє над полем понова І крадеться з лісу зима, Немає на тебе похожих, І кращих від тебе нема. Розстелює килим по полю Зелений, квітчастий весна, Немає на тебе похожих, Миліших від тебе нема. До болю без тебе сумую І знаю: не будеш моя, Однако, на тебе похожих І кращих від тебе нема. Від тебе одні лише муки, І туга, і вічна журба, І все-таки в серці моєму Миліших від тебе нема. Я знаю, що прийде розплата І будуть кричать каяття, Однако від тебе ніжніших І кращих від тебе - нема. 19.10.1982 р. ЖОВТЕНЬ В ЛІСІ Жовтень в лісі кричав Як тебе покохав, Жовтень в лісі кричав Як тебе цілував. Жовтень листям жбурляв, Ніби нас ревнував, Жовтень листям жбурляв, Щоб тебе не кохав. Ну а я під той крик Зводив щастю мости, Щоб завжди, як тюльпан Красувалася ти. 21.10.1982 р. ЛЮБИ МЕНЕ! -Не вір, якщо тобі хтось скаже Що не приходь, бо він не жде, Не вір, якщо тобі хтось скаже Що він із іншою гуде. Телефонуй мені як буду Тобі казать, що не дзвони, Біжи до мене, якщо буду Тобі казати - що гони. Люби мене, якщо я буду Тобі казать, що не люблю, Цілуй мене, якщо я буду Тобі казать, що я спішу. Цілуй мене як йдеш із дому, А як прийшла, то - сядь і жди, Довірся ти мені одному І твій я буду назавжди. 15.1.1982 р. ЧЕРВОНЕ ПОЧУТТЯ Не знаю, спиш ти чи не спиш, Коли по полю бродить вітер? Не знаю, спиш ти чи не спиш, Коли гуляє з полем літо? Коли калинонька кричить, Червоним полум'ям палає, Коли червоним почуттям Вона до себе нас гукає. Не знаю, спиш ти чи не спиш, Про що шепочуть зорі в небі, Тільки в душі шумить комиш, Мабуть комусь і плакать треба. Тому мовчу я і кричу, І не спішу шептать: кохаю, Бо ти підеш і не прийдеш, Бо вас...таких я добре знаю. Тому й мене ти не питай: Чи я люблю,чи я кохаю? Нехай про це розкаже гай! - З яким тебе я дожидаю. 21.10.1982 р. СВОЯ РАДІСТЬ Людей, немов мурашок в лісі І кожна має щось своє: Одна радіє, що багата Інша, що в неї 'Волга' є. Третій радіє, що є дача, Четвертий, що в цеху щось вкрав, А п'ятий , що спіткала вдача, Бо він, мов, Леніна читав. 7.7.1981 р. КОЛИ СПІВАВ ЖАЙВІР Не день, а - казка. Сонце світить. Співає жайвір в небесах. Згадай, як рвали в лузі квіти З яких іскрилася роса. Ти посміхалась на все поле, Співало небо і земля, Що аж заслухались тополі, Бо поруч був з тобою я. Ти щебетала, як синичка, Й, немов, дивилась в глиб душі, Неначе в совість, в ті кринички, Що посміхалися тобі. Навколо ген а ні людини, От тільки вітер пустував, І ти наблизилась до мене, А я дивився і мовчав. Не цілував - була причина, Хоч цього ждав я цілий вік, А в лузі плакала калина, Бо в тебе дітки й чоловік. Й хоч серце рвалось обійняти, Та розум мовив: зачекай, Ішов би ти, браток, до хати Й жінок заміжніх не чіпав. Навіщо брати гріх на душу І сиротить чужих дітей?.. А ти сміялась, як дзвіночок І я наблизивсь до...грудей. 4.11.1980 р. ЯКЩО КОХАЄШ Якщо мене кохаєш, мила, То не ховай ти почуття, А вистав їх,немов вітрила Щоб міг їх бачити щодня. Бо якщо й справді жар фонтаном Летить давно з твоїх грудей, Тоді навіщо ж ти ховаєш, Його від мене і людей? 23.12.1982 р. ТІЛЬКИ ГУКНИ! Дивлюсь й ловлю тебе очима