Її ім’я було Татьяна

5 березня 1946 року Чьорчілль виголосив промову у Фултоні. Багато з того часу упливло води, але й досі зустрічаються люди, які вперто повторюють: не проголосив би Чьорчілль промову — не було б і Холодної війни.

Та згадаймо, що рівно за півроку до промови Чьорчілля, 5 вересня 1945-го, у Канаді попросив політичного притулку шифрувальник дипломатичної резидентури ГРУ Ігор Сергійович Гузенко. Він захопив із собою 109 документів, серед яких не було жодного таємного, 88 мали гриф «сс» — цілком таємно, 41 — «сс/ов» — цілком таємно особливої важливості.

Влада Канади вірити документам відмовилася.

Але коли перевірила й повірила, то здригнулася не лише вона.

Виявилося, що агентура ГРУ глибоко проникла в таємниці уряду Канади, британської дипломатії та розвідки, американської атомної промисловості. Вожді Радянського Союзу виголошували такі правильні промови про мир і дружбу, проте під час Другої світової війни розгорнули справжню таємну війну проти своїх союзників — США, Великобританії, Франції, Канади.

До речі, 24 липня 1945 року під час Потсдамської конференції, за два тижні до американського атомного удару по Хіросімі, за півтора місяця до втечі Ігоря Гузенка, Президент США Гаррі Трумен повідомив Сталіна про те, що США володіють зброєю абсолютно неймовірної потужності. Сталін на заяву уваги не звернув, перевів розмову на іншу тему.

До сьогодні знаходяться люди, які сміються над дурненьким Сталіним. Сталін, на їх думку, не розумів важливості технологічного прориву в галузі створення атомної зброї. Проте на той час «дурненький» Сталін загребущими лапами ГРУ вже поцупив усю необхідну технічну інформацію, яка дала змогу створити й 1949 року випробувати перші радянські атомні бомби РДС-1 «Олена» і РДС-2 «Людмила», перейти до створення РДС-3 «Марія» і РДС-4 «Тетяна».

Таємна війна Радянського Союзу проти своїх союзників під час спільної війни проти нацистської Німеччини — це і є Холодна війна.

Однак якщо все ж таки вважати, що не справи, а чиїсь промови стали детонатором Холодної війни, то не буде зайвим згадати про те, що не лише відставний Чьорчілль виголошував промову у провінційному містечку. Промову виголошував також інший політичний діяч, наділений усією повнотою державної влади. І виголошував її не в далекій провінції, а в столиці.

Ім’я діяча — Йосип Сталін.

Місце — місто Москва, Великий театр.

Дата — 9 лютого 1946 року.

Це майже за місяць до появи Чьорчілля у Фултоні.

Навіть Центральний орган Міністерства оборони РФ змушений визнати, що «Промова Сталіна від 9 лютого була сприйнята на Заході як заклик до нового протиборства з капіталізмом» (Червона зірка. — 2006. — 11 березня).

Сталін був аж ніяк не першим, хто закликав до протиборства.

Холодна війна, на мій погляд, розпочалася відразу після захоплення більшовиками влади у Петрограді. І стартувала вона промовою Троцького на Другому з’їзді рад 26 жовтня 1917 року: