ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє

Водії, які приїжджають, коли потрібно. Для того щоб організувати транспорт за запитом, треба зібрати достатньо водіїв. Починаючи з елітних машин, Uber охоплювала лише незначну частину потенційного ринку. Амбіції зростали, тож виникла потреба в набагато більшій базі водіїв. Базу сформувала пірингова модель.

Водії, що працюють у доповненій реальності. GPS та автоматизована диспетчерська система розширюють базу водіїв. Працівники, навіть із неповною зайнятістю, знаходять удосталь клієнтів й обслуговують віддалені райони. Раніше багато важив досвід, адже досвідчені водії таксі й лімузинів знали найкращі шляхи і вміли уникати заторів. Тепер таке до снаги кожному власникові смартфона з належними додатками. «Знання» (The Knowledge) — тест, який складають майбутні таксисти Лондона, — вважається одним із найскладніших у світі71. Тепер іспит ні до чого; усі знання перекочували в телефонний додаток. Отож водії Uber чи Lyft працюють у доповненій реальності.

Платформа, а не просто компанія. Традиційна компанія, що прагне зростання, повинна наймати працівників, інвестувати у фабрики й оснащення, а також формувати ієрархічну структуру. Натомість Uber та Lyft створили цифрові платформи, за допомогою яких залучають сотні тисяч незалежних водіїв, управляють ними, перекладаючи на ринок клопоти про те, щоб працівники з’являлися на роботу і дбали про «оснащення». От якби Walmart чи McDonald’s не регулювали діяльності працівників, а лише давали роботу, сподівалися, що на зміну вийде достатньо людей, і підвищували оплату, коли персоналу бракує, а клієнтів забагато!? Це вже геть інша корпоративна система.

Дехто стверджує, що Uber та Lyft не хочуть платити грошові допомоги, тримаючись за фрілансерів і не бажаючи наймати штатних працівників. Усе не так просто. Справді, ці компанії заощаджують на виплатах, але статус фрілансерів ще й важливий для гнучкої мережі, що за потреби розширюється72. На відміну від таксистів, які мають працювати повний робочий день, щоб заробітки покривали щоденні витрати на оренду транспорту, модель Uber та Lyft дозволяє багатьом водіям задовольнятися частковою зайнятістю (і приймати замовлення від пасажирів одночасно через дві служби). Таким чином пропозиція коливається залежно від попиту. Більше водіїв означає, що пасажири завжди забезпечені транс­портом, менше очікують і мають змогу розширювати географічні межі замовлень. Мережеві компанії можуть за п’ять хвилин вислати машину у віддалені місцини, на відміну від традиційних служб таксі й прокату лімузинів.