Квіти в легендах і переказах
- Автор: Золотницький М. Ф.
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Квіти в легендах і переказах». Краткое содержание книги:
дореволюційному Санкт-Петербурзі.
В штучних умовах конвалії часто культивують у посуді особливої форми, що має вигляд або кулі, або гарної вази, або яйця з отворами. Проростаючи з тих отворів, конвалія за дбайливого догляду так щільно обростає ці посудини, що їх самих і не видно. Особливо ж оригінальною й красивою є форма у вигляді яйця.
Такі величезних розмірів яйця з квітів конвалії, прикрашені білими й рожевими шовковими стрічками,— один із найчарівніших великодних подарунків і, виставлені перед святом у вікнах квіткових магазинів, вони завше приваблюють численних глядачів.
Чимало поетів і прозаїків захоплювались цією чарівною квіткою, але особливо любив її французький письменник Анрі Мюрже, знаменитий автор «Життя богеми» (La vie de Boheme) й «Латинського кварталу» (La pays latin), котрий щовесни вирушав милуватися ними за околиці Парижа.
Одного разу він зайшов у контору журналу «Revue des Deux Mondes» з рукописом роману, якого так чекали в редакції.
— Де ж ви пропадали, що з вами сталося? — вигукнув редактор цього журналу Бюлоз.— Ми вже й не сподівалися вас побачити.
— Я жив у конвалії (aux muquets),— захоплено відповів Мюрже.
— У Конвалії? Де ж це, я щось не знаю такої місцевості.
— Це не місцевість,— відповів, усміхаючись, Мюрже,— я був у .лісі поблизу Фонтебло, куди щовесни їжджу милуватися любими мені квітучими конваліями; милувався ними й тепер.
— Дитина! — презирливо вигукнув Бюлоз, котрий нічого не визнавав,, окрім свого журналу.— Справжня дитина!
Але ця дитина була поетом, котрий палко любив природу, находив у ній для себе розраду й відпочинок, як можна переконатись, прочитавши його чудесний роман «Les Vacances de Camille».
Цей давній роман уже забутий, але кожен, хто любить природу, прочитає його із задоволенням.
На завершення, нагадаємо ще маленьку німецьку загадку про конвалію:
«Еіп Glockchen ist mir wohlbekannt,
Es schimmert hell Lm ganzen Land.
Aus Silber scheint es dir gegossen.
Doch ist es aus der Erd’entsprossen.
* *
*
Mit einem Kloppel ist's verseh'n.
Doch horte niemand sein Geton.
Auch hat's auf keinem Turm gehangen,
Es kann nur in der Tiefe prangen».
(Я добре знаю один дзвіночок, він яскраво блищить по всій країні. Він, мов із срібла вилитий, а тим часом виріс із землі; у нього язичок є, як і годиться, та ніхто не чував його дзвону. Не висів він також на жодній дзвіниці. Він лиш сяє й блищить у глибині).
Емблема непорочності, квітка архангела Гавриїла і династії Бурбонів — лілія
Біла, дивовижна лілія — цей символ цноти й чистоти — теж має у міфології свою цікаву легенду. Греки приписували їй божественне походження; за їхнім твердженням, вона виросла з молока матері богів — Юнони.
Розповідають, що фіванська цариця, красуня Алкмена, боячись помсти ревнивої Юнони, щоб сховати народженого нею від Юпітера Геркулеса, поклала його під густий кущ; але Мінерва, що знала божественне походження малюка, навмисне привела Юнону на це місце й показала їй бідолашну, покинуту своєю матір'ю дитину. Здоровий, чарівний хлопчик дуже сподобався Юноні, і, як захисниця й покровителька усіх новонароджених, вона згодилась нагодувати своїм молоком знемагаючого від спраги малюка. Але хлопчик, інстинктивно відчувши у ній свого ворога, так сильно вкусив її, що вона скрикнула від болю і грубо відштовхнула його. Молоко бризнуло і, розлившись по небу, утворило молочний шлях, а кілька крапель, що впали на землю, перетворились на лілії.
Тому ці квіти греки називали ще й трояндами Юнони.
Інший варіант цієї легенди твердить, ніби Юпітер, маючи намір зробити Геркулеса безсмертним, наказав Снові приготувати для Юнони снодійне й, коли богиня, напившись його, поринула у глибокий сон, послав прудконогого Меркурія підкласти їй під груди свого маленького улюбленця. Здоровий голодний хлопчик почав жадібно ссати, і з кількох крапель молока, що впали на землю, виросли ті чудові білі квіти, котрі називаються ліліями.
Але значно раніше, аніж грекам, лілія була відома давнім персам, навіть їхня столиця називалася Суза2, тобто місто лілій. Тому і в гербі її як символ непорочної краси містилось кілька цих квіток.
2
Від цього слова, як вважають, походить ім'я Сусанна, оскільки по-єврейськи shucham означає також — лілія.