До зір крізь терня, або хочу бути редактором
- Автор: Караванський Святослав Йосипович
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: БаК
- ISBN: 966-7065-81-2
- Жанр: Лингвистика
Электронная книга - «До зір крізь терня, або хочу бути редактором». Краткое содержание книги:
Ми вже звикли до звороту у свою чергу, коли треба сказати, що дія когось повторює чиюсь дію: “Молодий інженер… у свою чергу оглянув старого” (П. Панч). А наша ж мова знає зворот і собі, який є нашим “з діда-прадіда” відповідником до звороту у свою чергу: “Якове!.. – кличу. Мовчить… спить. Тоді я й собі на бік, та й… заснув” (М. Вовчок). Зворот і собі уособлює згадані вище простоту й невишуканість нашої мови. Не зіпсував би цей зворот і тексту П. Панча: “Молодий інженер… і собі оглянув старого”.
У процесі “злиття мов” цілий ряд наших лексичних одиниць безпідставно замінено на копії з російської мови. Тоді ж дано зелену вулицю ідіомі уводити в оману, яка копіює російський зворот вводить в заблуждение. Але ж нам не треба було вигадувати кальки уводити в оману, коли ми мали низку живих образних зворотів, які не поступалися кальці: забивати баки кому, збивати з пантелику кого, плутати кого, замилювати очі кому, туманити голову кому. Вираз же уводити в оману зовсім не образний. Що таке омана? Це абстракція, яку у звороті вводити в оману більшість читачів розуміє, пригадуючи російський вираз вводить в заблуждение. Тобто розуміти український текст треба через іншу мову. Живі ж наші звороти ми розуміємо без допомоги іншої мови. Чи ж не краще обходитися своїм багатством? Пише Іван Ле: “Я… дивуюся інженерові С. Вводить в оману і мене і вас”. А що, як сказати “Забиває баки і мені і вам”, “Збиває з пантелику і мене і вас”, “Замилює очі і мені і вам”? Збережеться образність, простота і самобутність нашої мови.
Наш мовний простір так засмічено канцеляризмами, що навіть світлі голови не можуть вирватися з їхнього полону. Замість говорити просто і невишукано, ці “бранці канцеляризмів” обтяжують читача незграбними конструкціями. Пише член НСПУ: “…нащо обов’язково згорати за можливості поетично відбуватися безліч разів”. Можливість – слово улюблене бюрократичним арго, слово аж ніяк не просте. Скоріше навпаки. А штучно поєднане з прийменником за, воно творить незграбну пару за можливостей, що її навряд чи почуєте з живих уст. До бюрократизації нашої мови ми послуговувалися дуже містким словом нагода, яке варто тут вжити у сполуці коли є нагода: “…нащо будь-що-будь згорати, коли є нагода поетично відбуватися безліч разів”.
На цей раз пише історик і “оприявнює”, як йому здається, мовну перлину шлюбні стосунки за розрахунком (стосунки – розрахунком!). Дехто скаже: “Що візьмеш з історика? Історик не письменник”. Письменник чи ні, а коли взявся за перо, то мусиш бути письменником, або бодай мати письменного редактора. Російський вираз брак по расчёту добре пасує в російській мові. Нам же треба шукати виразів, щоб пасували до наших мовних стандартів. Словники пропонують шлюб з розрахунку, що, безперечно, краще ніж за розрахунком. Історик (або його редактор), очевидно, до словників не заглядали. Поклалися на свій мовний смак. І дали маху. Коли вже не йти за словниками, то треба видати зворот не гірший, ніж у словниках. Таким зворотом, як на мене, буде шлюб задля вигоди, або йдучи за авторським текстом шлюбні стосунки задля вигоди.
Тема наша цікава, але, на жаль, треба закруглятись: хорошого потрошку.
23. ДОРОГУ ГАЛИЧАНАМ! (але якісним!)
Перебування Галичини та інших наших земель поза межами Великої України сприяло розвитку на цих землях галицького варіянту української мови. Виникши під великим впливом Східньої України, цей варіянт згодом став сам впливати на соборну українську мову, бо коли на Сході царі придушували розвиток нашої мови, то галичани мали відносну “свободу уст”. Як і все на світі, галицький варіянт мав і має свої плюси і свої мінуси. Нас цікавитимуть, ясна річ, плюси, хоч варто підкреслити й мінуси. До мінусів галичан належить нахил до русизмів, а заразом і до полонізмів. Галицькі русизми: бувший, будучина, відходячий президент, встаюче сонце; полонізми: спротив (польське sprzeciw), аби у значенні щоб (польське aby). Заразом галицький варіянт був і частково є джерелом української соборної лексики: форми здійснення, залізниця, підприємець, світлина, безоглядний та сотні інших уперше “засвітилися” саме у текстах галичан. Позатим, галицький варіянт зберіг великий шар української лексики, відомої на Сході, але забутої там. Совєтська окупація Галичини спинила розвиток галицького варіянту, підстригши галичан, як і наддніпрянців, під один двомовно-одномовний гребінець.