До зір крізь терня, або хочу бути редактором
- Автор: Караванський Святослав Йосипович
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: БаК
- ISBN: 966-7065-81-2
- Жанр: Лингвистика
Электронная книга - «До зір крізь терня, або хочу бути редактором». Краткое содержание книги:
Затим що галицький варіянт до кінця не опрацьовано – нема словників цього варіянту і далеко не всю галицьку лексику фіксують соборні українські джерела, редакторам всеукраїнських видань варто цікавитись живими галицькими формами і часом віддавати їм перевагу перед штучними формами, канонізованими в УССР.
Тоді, коли на Сході України україномовні шари суспільства, в тому числі й письменники, були змушені взорувати (галицизм!) свою лексику на російські зразки (самостійну мовну творчість трактовано як націоналізм), українці Галичини вільно виробляли лексичні форми, відповідно до традицій української мови. А що все копійоване має нахил виглядати, якщо не карикатурно, то бодай штучно, то штучність запозичених лексичних форм накладала на саму українську мову тавро штучности. Якщо російську лексичну пару кисейная барышня подибуємо і в літературі і в живому мовленні, то скопійована з цієї лексеми пара кисейна панночка звучить штучно, бо в живій мові такої форми годі почути, та й слово кисейний не відоме українцям. Кисейна панночка – це продукт київського койне. РУСи пропонують на цей випадок варіянт тендітна панночка, який хоч і кращий від кисейної панночки, але не є поширений у живій мові, тоді як кисейная барышня з літератури перейшла до живої російської мови. Галичани ж саме в живій мові практикують форму капелюшкова панна, яка несе той самий зміст, що й кисейна панночка у росіян. Тож чи не краще україномовним українцям вживати живу галицьку форму, замість штучного витвору київського койне?
Коли йде мова про небажаність запозичень, то мається на увазі “велосипеди”, тобто форми, що заступають наявні у нас лексичні одиниці: спротив, коли є наша питома форма опір. Коли ж позичка з іншої мови не витискає наших форм, а розширює наші мовні можливості, то такі запозичення, як на мене, варто толерувати. У галицькому варіянті є запозичення з польської мови, які заступають наші питомі, але задовгі звороти. Вони дуже помічні при перекладах з російської мови. Так, російський текст находящиеся под угрозой исчезновения растения, найкраще віддати по-нашому загрожені зникнути рослини, уживши галицький полонізм загрожений, бо сказати або написати рослини, які перебувають під загрозою зникнення чи не вдвічі довше і складніше.
До згаданих доцільних запозичень належить і слово вар’ятство. Жоден РУС України не перекладає терміну тихое помешательство. Подають переклад слова помешательство, як божевілля, але це неадекватний переклад. Божевілля – це крайня форма психічного розладу, тоді як помешательство, а надто тихе потребує іншого терміну. Знайти його і справді нелегко, бо навіть по-англійськи слово помешательство перекладають як madness (божевілля) і craze (манія, пункт звихнення). Тому не можна не взяти до уваги наявний у галицькому варіянті полонізм вар’ятство, з якого неважко утворити відповідника до тихого помешательства, а саме – тихе вар’ятство. Наперед згоден з тими, хто скаже, що це не найкраща розв’язка. Правда Ваша. А як? Тихе маніяцтво? Тиха психічна хвороба? Дайте кращу форму. І галичани і наддніпрянці будуть Вам вдячні.
Я вже казав, що галичани, завдяки кращим умовам, краще зберегли і розвинули нашу мовну спадщину. У словнику Б. Грінченка українське слово доткнути (діткнути) перекладено так: уязвить словом. Додам, що це слово може бути й перекладом російського слова огорчить (прикро вразити). Що це так, покаже наведена далі цитата. Але цих значень слова діткнути не фіксує жоден РУС, перекладаючи російські слова уязвить і огорчить. Отже, слово діткнути у значенні дошкулити словом та прикро вразити випало з активного лексикону України, бо слова незафіксовані у РУСах, як показала практика, мають нахил забуватися. Галицький же варіянт це слово зберіг і розвинув до значення прикро вразити: “Зі всіх втрат на світі ніщо не може так діткнути, як втрата дорогої особи” (Н. Кобринська).