Третій рівень. Короткі історії
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 978-966-688-048-5
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Третій рівень. Короткі історії». Краткое содержание книги:
«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи. Тут всі форми кримінальної прози: від класичного детективу до трилера, від шахрайської історії до іронічної новели. А шанувальники детективу історичного дізнаються, хто ж насправді убив легендарного Олексу Довбуша.
— Звідки такі висновки? — поцікавився Крейзі після короткої паузи.
— Терпиме ставлення до зла поруч із тобою рано чи пізно неодмінно підштовхує самому вписатися в лиходійство, — по-філософськи зауважив Савоста.
— От не можете без кучерів словесних!
— Цього разу простіше нема куди. Спробував пояснити, чому ви поставили «пташку» в графі «делікатна робота з особливим ризиком». Там відеокамера пише, наш психолог дослідив і оцінив вашу реакцію. Ви згодні, навіть не думали довго.
3
Почувши про камеру, Крейзі здригнувся.
Закрутив головою, обмацуючи поглядом голі, фарбовані в зелене стіни. Савоста не квапив, і гість не витримав. Рвучко підвівся, обійшов приміщення по периметру, за кожним кроком вдивляючись у кутки.
— Тут нема, — озвався господар. — Можете не вірити, але нема. І розмова наша теж не пишеться. Якщо відмовитеся, йдіть собі з миром. Ніхто не знатиме, що ви тут були. Про це місце взагалі мало хто знає. Офіційно тут чиїсь склади.
Слова пролетіли повз вуха. Крейзі не заспокоївся, поки не дослідив кожен куток. Не отримав жодного результату, повернувся в крісло. Поклав ногу на ногу, відрубав:
— Не вірю. Але й не перевірю.
— Про склади?
— Про все інше, — помовчав, ще раз кинув круг себе оком. — Від чого я відмовлюся?
— Від делікатної роботи, пов’язаної з особливим ризиком.
— Когось убити треба? Не раз ви тут піднімали тему…
— Так. Не лише наші непрості часи потребують найманих убивць. Вас шокує визначення?
— Нарешті ясно. Ви під вивіскою охоронної структури кілерів вишукуєте.
— Загалом — у яблучко. Проте є моменти. Нас цікавить кваліфікація. Бо сьогодні в суспільстві настільки втрачені моральні орієнтири, що найняти вбивцю можна за тисячу гривень. Або — пляшку віскі. Або — тисячу гривень і пляшку віскі. Або — за кілька наркотичних доз, тисячу гривень і пляшку віскі на додачу. Людське життя нині найдешевше в світі. Та кому я розказую — людині з війни!
— Валіть уже більше конкретики.
— Конкретніше нема куди, — Савоста переплів пальці на руках, виклав цю фігуру поверх невеличкого животика. — Даруйте, якщо буду повторюватися. Та ви маєте чітко зрозуміти: найняти виконавця для такої роботи нам, структурі з досвідом, грішми й можливостями, проблеми не становить. Але будь-хто нам не потрібен. Мішені, які потрапляють під наш приціл, здатні вразити лише підготовані фахівці. До слова, потенційні жертви знають, що рано чи пізно стануть для когось мішенями. Можуть назвати своїх ворогів. Тож дбають про безпеку так само, часом навіть ретельніше, ніж президенти або мільярдери.
— Здалеку заходите.
— І вже підійшли, — Савоста поворушив пальцями. — Чи можемо ми вважати згодою той факт, що вас не обурила пропозиція вбивати за гроші?
— Дивлячись, кого й за що.
— За гроші, ось за що, — господар зараз перейшов на тон, яким досвідчені батьки повчають нерозумних дітлахів. — Кого — питання дуже правильне. Тільки ж не виконавець вирішує. Замовник. Виконавець лише виконує.
— Замовник — ви? — Крейзі націлив на Савосту вказівний.
— Наша фірма надає, серед інших, таку послугу. Перевіреним клієнтам. За особливу плату. Слово честі, мені однаково.
— Кого я вбиватиму?
— Хто, кого й за що хоче закатрупити. Ми, повторюся, забезпечуємо виконання. Так навіть краще. Жодної емпатії.