Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди
- Автор: Харрис Джемма Элвин
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-0858-2, 978-617-12-1306-7, 978-617-12-1309-8
- Переводчик: Юрий Гриценко
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди». Краткое содержание книги:
Близько 350 млн років тому мохові чагарникові ліси поступилися приголомшливим лісам деревовидних папоротей. Комахи і павукоподібні істоти, яких затопило, користуються їжею і дахом, які надають ці рослини. У водному середовищі плавці деяких риб еволюціонували в ноги, що дозволило їм ходити по землі. Вони стали амфібіями – предками жаб і тритонів.
Саме в цей час спори деяких папоротеподібних еволюціонували і стали більшими, отримали крохмалисте джерело їжі всередині і водонепроникне покриття. Це і було перше насіння. Джерела живлення дали молодим рослинам фору у важких умовах і дозволили вижити в сухих, негостинних місцях, де спори не мали б жодних шансів.
Коли натураліст Чарльз Дарвін писав свою знамениту книжку «Походження видів», він робив досліди у своєму будинку в Даун Хаус в графстві Кент, щоб показати, як довго різні види насіння могли б вижити в морській воді. (Більшості насінин подобалася прісна вода, тому морська вода вважається негостинним місцем.) Дарвін зробив деякі розрахунки, щоб показати, як далеко насіння могло б подорожувати через океан. Це було важливо, тому що за часів Дарвіна не було зрозуміло, як рослини могли оселитися на, скажімо, далеких островах. Дарвін показав, що вони могли полетіти через океан у вигляді насіння і вже там перетворитися на нові види.
Водонепроникне покриття допомогає насінню вижити не тільки в сухих місцях і в океані, а й протягом дуже довгого часу. У 2005 році ізраїльські вчені проростили насінину, якій було 2000 років!
Саме ці переваги допомогли раннім насіннєвим рослинам успішно проростати мільйони років тому. Наступного разу, коли будеш йти через луг, надягнувши бавовняну сорочку або з’ївши миску вівсяної каші, згадай про предків цих рослин. І те, як, зберігаючи свою енергію і «носячи» водонепроникне покриття, вони перетворилися на сотні тисяч красивих і корисних видів рослин, з якими ми живемо на Землі і сьогодні.
Хто був першим художником?
Це чудове запитання, і ти ставиш його саме тоді, коли зроблено дивне відкриття. Доісторичний набір для малювання було нещодавно знайдено у печері Бломбос на березі моря в Південній Африці. Йому, ймовірно, понад дев’яносто тисяч років! Науковці знайшли обточені морські мушлі, у яких були фарби червоного й жовтого кольорів, а поряд були точильні камені і шпателі для змішування. Можливо, ті, хто сторив ці фарби, малювали пальцями на своїх тілах і стінах печери.
Людина – істота творча, і ми стали художниками, різьбярами, закрійниками і різниками по дереву, перш ніж змогли навіть розмовляти. Але хто був найпершим художником? Доісторичний живопис знайдено по всьому світі, багато зображень – незабутні образи, які свідчать про високий політ людської уяви. Поглянь на сплетіння геометричних фігур у мистецтві австралійських аборигенів, загадкові космічні візерунки Давньої Індії або стрімкі сцени полювання в печерах на півдні Франції, і ти доторкнешся до самої таємниці художньої творчості. Це – повідомлення від наших предків, які відчували необхідність творити, залишити після себе слід у світі, у Всесвіті.
Звісно, ми ніколи не дізнаємося, хто був найдавнішим художником. Але він був справжнім художником. От, наприклад, древня крихітна фігурка жінки, яку називають Венера з Холе-Фельс, знайдена у 2008 році. Статуетка заввишки лише шість сантиметрів і вирізана з бивня мамонта. Але вона була вирізана кимось неймовірно чутливим. Венеру було створено сорок тисяч років тому, коли образотворче мистецтво – і, можливо, музика теж – здається, зробило великий стрибок вперед.
А як щодо найдавнішого витвору мистецтва? Вибір дуже великий, але моїми улюбленими є наскальні малюнки Альтаміра в Іспанії. Вперше вони зачарували мене ще в дитинстві, вони справді чудові. Тварини фантастичні: зубр у глибоких блискучих оранжевих тонах, обведений чорною фарбою, рухи, відтворені просто дивовижно. Коли ці малюнки були знайдені – у ХІХ столітті, – дехто стверджував, що це сучасні підробки, тому що доісторичні люди не могли мати достатніх навичок, інтелекту і вмінь для створення таких шедеврів. Як же ці скептики помилялися!
Чому Гай Фокс такий лихий?
Гай Фокс був надзвичайно лихим – адже планував підірвати короля Англії, що було поганою ідеєю навіть у 1605 році. Але він сказав би, що це єдиний спосіб урятувати Англію для католицької релігії. Гай (якого також називали Гвідо) був католиком – християнином, який вважає, що, коли священик пропонує хліб і вино під час меси, вони насправді й фактично стають тілом і кров’ю Ісуса. Усі християни в Європі вірили в це, поки реформатори не запропонували називати хліб і вино «тіло і кров» (хоча, стверджували вони, насправді вони анітрохи не змінюються).