Зруйновані зорі
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич, Авраменко Валентин
- Серия: Зорі в твоїх долонях #2
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Зелений пес
- ISBN: 978-966-2938-15-9
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Зруйновані зорі». Краткое содержание книги:
— Отже, — підсумував батько, — для нас цей інцидент минеться без наслідків?
— Ні, наслідки будуть. Як не як, а ви посвячені у важливу державну таємницю. Капітан Прентан своє вже отримала — і їй пощастило, бо це збіглося з її бажаннями. А про наслідки для вас з Рашеллю я говорити не уповноважений. Та й не знаю напевно, що вам запропонують. Хоча здогадуюся. Тож давайте зачекаємо.
Чекати довелося недовго. Хвилин за п’ять до вітальні ввійшли вершителі нашої долі — президент Жаклін Петі, прем’єр Поль Карно і адмірал Дюбарі. Мадам Петі, з якою ми до цього не бачилися, тепло привіталася з нами й поцікавилася, чи ми зголодніли. Висловивши нашу спільну думку, батько запевнив, що не зголодніли, та вона однаково віддала розпорядження по інтеркому, щоб нам принесли чаю з бісквітами. Пані президент трималася з нами радше як привітна хазяйка, а не як лідер наймогутнішої з людських планет. Така її поведінка в приватному колі зовсім не узгоджувалася з культивованим у ЗМІ образом la femme de fer[2], геть-чисто позбавленої звичайних людських почуттів.
Мадам Петі називали найвизначнішим державним діячем за всю історію Терри-Ґаллії. Її ставили нарівні з такими леґендарними історичними постатями, як Наполеон Бонапарт, Шарль де Голль або Маргарет Тетчер, а дехто йшов іще далі й стверджував, що вона взагалі найвидатніший політик усіх часів і народів.
Проте це було явним перебільшенням. Пані президент, безумовно, була вмілим орґанізатором і талановитим керівником, вона блискуче справлялася зі своїми обов’язками — як, власне, й більшість її попередників. Просто сім років тому, під кінець свого першого президентського терміну, вона опинилася в потрібний час у потрібному місці — саме її підпис був поставлений під наказом про початок великомасштабної військової операції проти Чужих. Блискавичне звільнення восьми людських планет забезпечило їй переконливу перемогу на наступних виборах, і навіть минулого року, коли на парламентському рівні симпатії більшості виборців перекинулися від лібералів до консерваторів, вона все одно була переобрана на третій термін. Мадам Петі любили й шанували; я думаю, що якби не конституційне обмеження, то через п’ять років її б обрали і вчетверте.
Коли президентський секретар приніс до вітальні тацю з чаєм та бісквітами і мовчки вийшов, прем’єр-міністр Карно, зручно влаштувавшись у кріслі, заговорив:
— Передовсім змалюю наше бачення ситуації. Ретельно розібравши весь хід вашої тодішньої розмови, ми встановили, що адмірал Брісо не виказав вам жодних інших секретів, окрім того, що нам відомий шлях до інших ґалактик. Це також важлива таємниця, розголошення якої наразі вкрай небажане. Найменше за цих обставин нас непокоїть, що про неї дізнаються Чужі. Ці відомості нічим їм не допоможуть, а лише примусять ще більше нас боятися. А от що справді є небезпечним, то це розповсюдження такої інформації серед людей. Зараз наша економіка працює на війну, головна наша мета — звільнення людських світів, що досі перебувають під владою чужинців, і поки ми не можемо дозволити собі такі масштабні проекти, як освоєння інших ґалактик. А тим часом значна частина громадян звільнених планет досі живуть зі страхом перед чужинцями і не почуваються в безпеці навіть за надійно заблокованими дром-зонами. Вони звикли не боротися з небезпекою, а уникати її. — Поль Карно зробив паузу і глянув на батька. — Особисто вас це не стосується, месьє Матусевич, але багатьох магаваршців — безумовно. Даруйте, якщо мої слова образили вас.
— Усе гаразд, сер, — незворушно відповів батько. — Якщо ваші слова й зачепили мене, то лише тому, що це — гірка правда. І, здається, я розумію, до чого ви ведете. Щойно стане відомо про доступність для нас інших ґалактик, багато людей захочуть туди переселитися. Кинути все нажите, почати з чистого аркуша, терпіти тяготи й невлаштованість життя першопоселенців, аби лишень опинитися подалі від Чужих.
— Ваша правда, капітане, — кивнув прем’єр-міністр. — А ми, як демократично обрані уряди, не зможемо опиратися волі значної частини наших співгромадян. А якщо навіть чинитимемо опір, то на наступних виборах до влади прийдуть ті, хто пообіцяє почати масову колонізацію сусідніх ґалактик. В результаті доведеться істотно скоротити військові витрати, і звільнення одинадцяти планет, де ще й досі скніють у неволі дев’ять мільярдів наших побратимів, затягнеться на кілька десятиліть. Ми не можемо, ми не маємо права цього допустити.
2
La femme de fer — „залізна жінка” (фр.).