Вовки Кальї. Темна вежа V
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #5
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб « Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0584-3
- Переводчик: Олена Любенко
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Вовки Кальї. Темна вежа V». Краткое содержание книги:
Юрба фолькен німувала. Світло дня вичахло, з неба спустилися ранні сутінки. Сичали смолоскипи. Усі погляди було прикуто до обличчя стрільця.
— Тут, у Кальї, Вовки збирають урожай дітей, не докладаючи жодних зусиль до сівби, бо це роблять за них чоловіки й жінки. Навіть діти це знають. «Але тато не дурні, з мамов сіють рис самі!»
Фолькен забубоніли.
— Вовки забирають, тоді чекають. Беруть… і ждуть. Зрештою чоловіки й жінки насіють новий врожай дітей, хай би що сталося. Але зараз відбуваються зміни. Насувається пошесть.
— Еге ж, правду кажеш, ви і є пошесть… — почав Тук і замовк, бо хтось збив з нього капелюха. Він розлючено обернувся, шукаючи нахабу, і побачив довкола себе п'ятдесят похмурих облич. Тож крамар просто підняв капелюха, притис до грудей і не сказав більше ні слова.
— Якщо вони побачать, що дітей для них більше не вирощуватимуть, — повів далі Роланд, — то заберуть не лише близнюків, а всіх дітей, яких зможуть запопасти. Поки є змога. Тож приводьте своїх дітей сюди о сьомій. Це єдина добра порада, яку я можу вам дати.
— Хіба ти лишаєш їм вибір? — вигукнув Телфорд, весь побілілий від люті й страху.
Роланд відчув, що годі з нього Телфорда. Його голос зірвався на крик, і Телфорд одсахнувся від спалаху його синіх очей.
— А тобі яке до того діло, сей? Твої діти виросли, це знають усі. Ти сказав своє слово. Чом би тобі не заткнутися?
Його слова привітали громом оплесків і тупотінням чобіт. Телфорд витримував крики й знущання, скільки міг. Він опустив голову між сутулі плечі й став схожим на бика, що готується напасти. Потім рвучко розвернувся і став прокладати собі шлях крізь натовп. Тук рушив слідом. За мить юрба зімкнулася за їхніми спинами. А невдовзі й збори закінчилися. Голосування не було. Роланд не пропонував.
«Так, — подумав Едді, штовхаючи Сюзаннин візок до столів з наїдками. — Він майстер».
Невдовзі Роланд підійшов до Бена Слайтмена. Бригадир стояв під смолоскипом, тримаючи в одній руці чашку кави, а в другій — тарілку зі шматком пирога. Роланд теж узяв собі кави й пирога. В дитячому наметі цього вечора розставили столи з наїдками, перед якими зараз вишикувалася довжелезна черга. Люди перемовлялися, але майже не сміялися. Неподалік Бенні з Джейком кидали м'яча, зрідка даючи пас Юкові. Шалапут радісно гавкав, але хлопці здавалися так само пригніченими, як і люди в черзі.
— Ти добре говорив сьогодні, — сказав Слайтмен і цокнувся з Роландом чашками.
— Правду кажеш?
— Еге ж. Звісно, вони були готові, думаю, ти й сам про це знав. От тільки Фарадей несподівано вискочив. Але ти добре з ним упорався.
— Я казав лише правду. Якщо Вовки зазнають чималих втрат, вони заберуть усіх дітей, щоб відшкодувати збитки. Легенди обростають бородами. Двадцяти трьох років достатньо, щоб борода виросла довга. Фолькен Кальї припускають, що Вовків у Краї грому тисячі, може, навіть мільйони. Але я в це не вірю.
Слайтмен подивився на нього з неприхованим зачудуванням.
— Чому?
— Бо все з часом стає непридатним, — просто відповів Роланд і додав: — Я хочу, щоб ти дещо мені пообіцяв.
Слайтмен сторожко поглянув на нього.
— Як зможу, Роланде, то пообіцяю.
— За чотири вечори приводь свого сина сюди. Його сестра померла, та я сумніваюся, що це завадить Вовкам вважати його близнюком. У нього є те, по що вони приходять.
Слайтмен навіть не приховував свого полегшення.
— Так, я приведу його. Я й сам збирався.
— Добре. А для тебе я маю завдання.
Слайтмен знову нашорошився.
— І що треба робити?
— Я спершу думав, що шести людей буде достатньо, аби дивитися за дітьми, поки ми розбиратимемося з Вовками. А тоді Розаліта спитала мене, що я робитиму, як раптом вони перелякаються й запанікують.
— Таж вони будуть у печері, правда? — стишуючи голос, запитав Слайтмен. — У печері малі далеко не втечуть, навіть якщо перелякаються.
— Але в печері є стіни, об які можна порозбивати голови. Чи ями, в які можна впасти в темряві. А якщо раптом почнеться паніка через крики, дим і вогонь, вони всі можуть упасти в провалля. Я вирішив, що для догляду за дітьми мені потрібно десятеро людей. І хотів би, щоб одним з них став ти.
— Роланде, це честь для мене.
— Цю відповідь можна розцінювати як згоду?
Слайтмен кивнув.