Кишеня, повна жита
- Автор: Кристи Агата
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-4009-4 (fb2)
- Переводчик: Виктор Иосифович Шовкун
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Кишеня, повна жита». Краткое содержание книги:
Інспектор Ніл кахикнув.
— Схоже, ваше повернення стало великим сюрпризом для вашого брата.
Ланс несподівано широко усміхнувся. На досить привабливому обличчі застрибали в очах пустотливі вогники.
— Я не думаю, що друзяка Персі щось про це знав, — сказав він. — У той час він був на вакаціях у Норвегії. Якби ви мене запитали, то я вам сказав би, що старий умисне покликав мене саме тоді, коли Персі не було вдома. Він діяв за спиною Персі. Я маю дуже сильну підозру, що пропозиція батька, яку він мені зробив, була спричинена тим фактом, що він мав жахливий скандал із бідолашним друзякою Персі — або Валом, як він хоче, щоб його називали. Вал, я думаю, більшою або меншою мірою намагався командувати старим. А старий цього терпіти не може. Щодо чого спалахнув скандал, я точно не знаю, але він був страхітливий. І, думаю, саме тоді старому спала чудова думка викликати сюди мене й у такий спосіб збити пиху з бідолашного друзяки Вала. З другого боку, він ніколи не любив дружину Персі, й, бувши снобом, вельми задовольнився моїм одруженням. Думаю, він умисне вирішив утнути такий жарт — запросити мене додому й поставити Персі перед доконаним фактом.
— Як довго ви були в «Тисовій хатині» за тієї нагоди?
— О, не довше, як годину або дві. Він не запропонував мені залишитися ночувати. Моє перебування там, я переконаний, було такою собі таємною змовою, здійсненою за спиною Персі. Я думаю, він наказав слугам тримати язик за зубами. Зрештою ми домовилися, що я ретельно обміркую його пропозицію, поговорю про неї з Пет, а тоді напишу йому про своє рішення, і так я й зробив. Я написав йому, назвавши приблизну дату свого приїзду, і зрештою надіслав йому телеграму вчора з Парижа.
Інспектор Ніл кивнув головою.
— Ця телеграма, можна сказати, приголомшила вашого брата.
— Не сумніваюся, вона його приголомшила. Але Персі, як і завжди, переміг. Я приїхав запізно.
— Так, — замислено промовив інспектор Ніл, — ви приїхали запізно. — І з великим зацікавленням у голосі провадив: — Під час того вашого візиту в серпні ви зустрічалися з іншими членами родини?
— Моя мачуха була присутня на чаї.
— А раніше ви з нею не зустрічалися?
— Ні. — Він несподівано усміхнувся. — Старий, безперечно, знав, як підбирати собі жінок. Вона принаймні на тридцять років молодша за нього.
— Пробачте мені за таке запитання, але чи були ви невдоволені другим шлюбом свого батька і чи був ним невдоволений ваш брат?
Ланс здавався здивованим.
— Я не мав нічого проти, та й Персі, думаю, не мав. Урешті-решт наша мати померла, коли нам було — дайте-но пригадати — одному десять, а другому дванадцять років. Мене по-справжньому здивувало лише те, що старий не одружився раніше.
Інспектор Ніл зацікавлено запитав:
— А хіба не ризиковано одружуватися з жінкою, яка набагато молодша від вас?
— Так вам сказав мій улюблений брат? Це дуже схоже на нього. Персі — великий майстер мистецтва інсинуацій. Ви саме так налаштувалися, інспекторе? Ви підозрюєте мою мачуху в тому, що вона отруїла мого батька?
Обличчя інспектора Ніла не змінило виразу.
— Ще дуже рано когось підозрювати, містере Фортеск’ю, — сказав він люб’язним тоном. — А зараз ви дозволите мені запитати вас про ваші плани?
— Плани? — Ланс замислився. — Мені треба складати нові плани, я так думаю. Де тепер моя родина? Усі в «Тисовій хатині»?
— Так.
— Мабуть, мені варто зараз же поїхати туди. — Він обернувся до дружини. — А тобі ліпше зупинитися в готелі, Пет.
Вона запротестувала:
— Ні, ні, Лансе. Я поїду з тобою.
— Ні, люба.
— Чому ні?
— Ліпше не треба тобі туди їхати. Зупинися в готелі — о, я так давно не був у Лондоні — «Барнес». Готель «Барнес» завжди був приємним, затишним місцем. Сподіваюся, він і тепер такий.