Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Низка мусульманських країн, як-от Афганістан, Об’єднані Арабські Емірати, Іран, Саудівська Аравія та Судан, підтримують традиційну правову заборону на дошлюбний гетеросекс. Той факт, що інші мусульманські країни допускають дошлюбний секс, не означає, що влада цих країн не розглядає це явище як проблемне з мусульманської точки зору. Відсутність заборони лише означає, що держава розглядає дошлюбний секс як те, що належить до сфери приватного життя. Крім того, є люди, які виступають за те, щоб іслам не забороняв дошлюбний секс. Американська феміністка мусульманського походження Аса Номані стверджує, що мусульманські жінки (а отже, й чоловіки) мають право самі вирішувати, чи хочуть вони займатися сексом до шлюбу57. Крім неї, є ще мусульмани, які дотримуються тієї ж думки. Норвезький політик мусульманського походження, член Норвезької лейбористської партії Саера Хан визнає, що «іслам забороняє це», проте далі підкреслює, що «всі жінки мають право вирішувати, що робити з власними тілами»58. В цьому випадку жінка дотримується правильного балансу між свободою віросповідання та правами людини. Хан підтримує заборону ісламу на дошлюбний секс, уникаючи отож опозиції з боку консервативніших одновірців, проте вірить, що люди мають самі для себе вирішувати, як їм краще. Вона зазначає, що будь-яка заборона в законі суперечить праву людини на повагу до її приватного життя. Інші консервативні мусульмани, однак, намагаються використовувати законодавство, щоб обмежити можливість дошлюбного сексу більш непрямими способами, наприклад, мінімізувати доступ до засобів контрацепції59 або заборонити сексуальне виховання в школах60.

Якщо спитати мусульман, чи допустимий дошлюбний секс і за яких обставин, відповіді цілком можуть відрізнятись, якщо питання менш пов’язане з релігією. Опитування серед студенток вищих навчальних закладів Тунісу 2002 року показало, що 45 відсотків уважають, що доб­ре мати дошлюбний секс, щоб відтак уникнути будь-яких соціальних і медичних наслідків61. Вельми цікаву думку мають більш консервативні мусульмани з деяких західноєвропейських країн. Статистичні дані 2008 року показали, що серед мусульман Берліна, Парижа та Лондона відповідно 38, 30 та 11 відсотків уважають гетеросексуальні дошлюбні стосунки «морально прийнятними»62. Мусульмани, як і всі вірні, виступають за зміни в релігії, щоб поводитися відмінно від того, що їхня релігія традиційно вимагає. І хоча це рідко обговорюється відкрито, фахівці з охорони здоров’я Тунісу, наприклад, стверджують, що середній вік сексуального дебюту жінок знижується, а середній вік створення ними сім’ї, навпаки, підвищився до 25 років63. У Марокко 70 відсотків жінок мають дошлюбні сексуальні стосунки64. Проте досі існує значна відмінність між статями серед сучасних мусульман; жіноча сексуальність, як і раніше, зазнає утисків і обмежень. Онлайн-опитування в Норвегії 2005 року показало, що 37 відсотків молодих неодружених мусульман-чоловіків мали статеві контакти, тоді як мусульманських дівчат, які на це наважилися, налічувалося лише 17 відсотків. Коли ту ж молодь попросили оцінити можливу реакцію своїх батьків на певні питання, 48 відсотків опитаних визнали, що їхні батьки зреагують гостро негативно, дізнавшись, що вони займалися позашлюбним сексом65.