Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Християнська молодь, яка приймає релігійну заборону дошлюбного сексу, серйозно намагається дотримуватись її. Але, як уже зазначалось, існує тенденція винаходити творчі рішення, такі як взаємна мастурбація, оральний і анальний секс, які не включаються до поняття сексу. Тож не дивно, що християнам-юнакам, які дотримувались обітниці, частіше, ніж іншим, доводилося мати гетеросексуальний анальний і оральний секс31. Ці форми сексуальної активності не розглядаються тими, хто їх практикує, як повністю безпроблемні. Такі статеві стосунки порушують сексуальні межі й, отже, можуть призвести до вагінального статевого акту32. Але ці межі також можуть бути пересунуті ще далі залежно від того, як розуміти загальну заборону на дошлюбний секс. Тоді як багато хто встановлює межу на вагінальному проникненні, деякі молоді норвезькі християни вважають, що «проникнення без еякуляції є законним»33. Інші думають, що тільки «статевий акт із багатьма партнерами є реальним порушенням норм»34.

Гетеросексуальні статеві зносини до шлюбу не вважаються гріхом серед основної маси християн. Це просто те, чим займається більшість людей. Зростання частки дітей, народжених поза шлюбом, є гарним доказом зміни цього ставлення. Якщо в 1950-х роках у Норвегії було лише 3 відсотки позашлюбних дітей, то у 2003 році їхня кількість збільшилася до 50 відсотків. У 2003 році 64 відсотки первістків народжені поза шлюбом35. Це дає більш повне уявлення про те, як мало впливає шлюб на сексуальну активність людей. Звичайно, не всі позашлюбні діти — це діти християн, проте 87 відсотків норвежців є членами певної конфесії36. Тож більшість норвезьких християн сьогодні не вважають, що заборона на дошлюбні гетеросексуальні зносини досі є центральною в їхній релігії. Дослідження в інших християнських країнах свідчать, що частка «незаконних» дітей особливо зросла в 1980 році. У 25 країнах ЄС ця частка становила близько 5 відсотків у 1970 році37, а до 2004 року збільшилась у шість разів, до 31,4 відсотка. Найменша кількість дошлюбних дітей спостерігається в таких православних країнах, як Греція та Республіка Кіпр, — відповідно 4,9 та 3,3 відсотка. Інші країни, такі як Болгарія, Грузія й Румунія: 48,7, 44,6 та 29,4 відсотка відповідно38. У США частка зросла з 3,8 відсотка в 1940 році до 11 — в 1970-му і 33 — в 1999 році39. Тоді як у Чилі відсоток збільшився від 30 до 62 в період з 1990-го по 2007 рік40. У таких країнах, як Колумбія, Гватемала та Мексика, відповідно 87, 67 та 56 відсотків людей у 1997 році не вважали аморальним народжувати дітей поза шлюбом. Водночас такі показники для Німеччини й Ісландії становлять 90 та 95 відсотків відповідно41. Кількість шлюбів на душу населення також знизилася. В 1964 році було взято приблизно 8 шлюбів на 1000 жителів у 25 країнах — членах ЄС, тоді як у 2004 році цей показник становив лише 4,8. Хоча спостерігається величезне зростання кількості християн, які мають дітей поза шлюбом, необхідно мати на увазі, що не завжди існує узгодженість між діями та ставленням. У США 97 відсотків тих, хто займався сексом, мали дошлюбні статеві стосунки. Навіть серед жінок, які народились у 1940—1950-ті роки, ця частка становить 88 відсотків 42. Однак опитування 1997 року показало, що 47 відсотків населення досі вважає неправильним народжувати дітей поза шлюбом43.