Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Уявлення щодо незмінності природи шлюбу постійно використовувались як аргументи на користь того, що Бог уважає прийнятним або неприйнятним сексом. У такому контексті корисно мати на увазі, що лише близько 200-х років до н.е. люди почали використовувати міф про Адама і Єву, щоб захистити різні фундаментальні відносини та цінності88. Але, незалежно від того, що дійсно сталося в Едемі, зрозуміло, що гетеросексуальні стосунки в шлюбі не залишилися такими самими у рамках будь-якої з релігій, що посилалася на біблійну історію про створення світу.

Видається очевидним, що ми вільні у виборі нашого шлюбного партнера — це одне з прав людини89. Проте те, що молоді жінки та чоловіки тепер можуть самі обирати одне одного, загалом нове явище і може навіть характеризуватись як соціальна революція. Спершу шлюб був угодою, укладеною між сім’ями. Думки потенційного подружжя зазвичай нікого не цікавили. Іноді чоловіки мали право голосу щодо цього рішення. Це пояснювалося тим, що, оскільки традиційно різниця у віці наречених була завеликою, чоловіки мали бути достатньо зрілими, перш ніж дістати право брати шлюб; тому в деяких випадках вони мали чимало повноважень, щоб зробити власний вибір. Ситуації, коли жінкам дозволялось обирати майбутнього чоловіка, можна класифікувати як соціально-антропологічну рідкість.

Вельми поширене традиційне релігійне правило полягає в тому, що жінка повинна підкорятися чоловікові в шлюбі. У біблійному іудаїзмі жінки зазвичай розглядаються як власність чоловіка: чоловік «не повинен жадати ні дружини ближнього свого, ні раба його або рабині, вола його або осла його, ні всього, що належить ближньому твоєму»90. За думкою Павла, наведеною в Новому Завіті, «головою жінки є чоловік, так само як головою кожної людини є Ісус»91. Августин пояснював, що шлюб — це «союз любові», у якому «один керує, а інші слухаються»92. Коран стверджує, що чоловік є захисником або попечителем жінки, її qawwam93. Деякі релігії, у тому числі біблійний іудаїзм і традиційне християнство, розуміють жіночу покірність до такої міри, що чоловік навіть має право ґвалтувати свою дружину. Релігія не засуджувала це, і таке положення стало частиною натхнених релігією законів про секс. У Норвегії, наприклад, зґвалтування не вважалося злочином аж до 1974 року, допоки Верховний суд не визначив, що подружжя теж підпадають під заборону на зґвалтування94.