Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Відправною точкою християнства завжди було те, що не треба займатися сексом поза шлюбом. А ще краще взагалі про нього забути. Але, як вказував Павло, шлюб необхідний для тих, хто не може дотримуватися сексуальної стриманості. Він вірив, що секс до шлюбу не може бути правильним вибором для християнина. «Ті, що живуть у розпусті», у жодному разі «не успадкують царство Боже»6.
Недвозначна вказівка Павла про повне утримання до шлюбу була, однак, чимсь новим для більшості людей стародавнього світу. Більш звичними сприймалися відмінні правила для чоловіків і жінок: тоді як жінка мала залишатися незайманою до шлюбу, неодружений чоловік міг робити все що заманеться. Така традиція не обмежується тільки давниною, вона живе й досі в багатьох сучасних релігіях. Це статеве упередження щодо дошлюбного сексу часто пов’язане з тим, що дівчата беруть шлюб дуже рано, часто в період статевого дозрівання, що вочевидь зводить до мінімуму ймовірність дошлюбного сексу. Звичай рано віддавати дівчат заміж, тому що їхня невинність важливіша за чоловічу, дуже ефективний спосіб регулювання жіночої сексуальності. Незважаючи на те що християнство в принципі підтримало повну заборону на дошлюбний секс для обох статей, незабаром стало очевидно, що на практиці християни дотримувалися більш традиційних поглядів. Сьогодні бали цноти відображають дискримінацію за ознакою статі, оскільки чогось подібного для юнаків не існує.
У більшості релігій звичним є те, що за сексуальні проступки жінок карають жорсткіше за чоловіків. Певні фізичні відмінності, очевидно, зіграли важливу роль у тому, як релігії ставляться до обох статей. Дівоча пліва як доказ цноти стала причиною різного відношення до жіночої та чоловічої невинності. До того ж сама жінка стає живим доказом того, що вона накоїла, якщо дошлюбний секс закінчився вагітністю. І навіть коли, згідно з поглядами певної релігії, чоловіки та жінки рівні у цій площині, втрата цноти та можливість завагітніти сприяють тому, що незаміжні жінки перебувають під пильнішим контролем, ніж їхні неодружені брати. В Ісламі релігійна вимога надання доказів щодо незайманості означала, що жінок значно легше, ніж чоловіків, засудити за незаконний секс.
Той факт, що не завжди легко визначити, хто є батьком дитини, сприяв тому, що багато релігій намагаються перешкодити жінкам мати більш ніж одного партнера чоловічої статі, щонайменше одночасно. Релігії надали чоловікам значно вищого статусу, ніж жінкам, і поклали на них контроль жіночої сексуальності, щоб вони мали впевненість, що саме вони є батьками своїх дітей.
У багатьох культурах існує кліше, що секс передбачає пасивного й активного учасників. Це вплинуло на бачення більшості людей щодо того, якою має бути сексуальна поведінка справжнього мусульманина, християнина або індуїста. Тоді як «активний» чоловік завойовує партнерку задля підвищення свого соціального статусу, «пасивна» жінка має бути захищена від чоловіків-завойовників. Юнак, який зваблює незаміжню сестру сусіда, у той самий час буде захищати свою незаміжню сестру від інших чоловіків. У цій сексуальній царині часто важко відрізнити, що люди вважають релігійними правилами, а що менш контрольованими релігіями уявленнями про честь і сором. Межі часто розмиті. Проте загалом чоловік із великою кількістю статевих партнерок не становить великої моральної проблеми в багатьох релігіях, тоді як жінка аналогічної сексуальної поведінки є великою проблемою.
В Єврейській Біблії не існує загальної заборони на дошлюбний секс. Стать і сімейний стан визначають, дозволений дошлюбний секс чи ні. Чоловікові заборонено мати статеві контакти з неодруженими жінками та чоловіками; мати ж статеві контакти із заміжніми жінками дозволяється7. Одружений цей чоловік чи ні, немає ніякого значення. Навіть зґвалтування засуджується, тільки якщо воно скоєне щодо одружених або заручених жінок, оскільки у цьому разі ґвалтівник «позбавляє честі жінку іншого чоловіка»8. Чоловік, пійманий під час акту з незайманою та незарученою дівчиною, повинен заплатити її батькові п’ятдесят срібних шекелів і побратися з нею9. Позбавити дівчину цноти означає звести нанівець її шанси взяти шлюб, через що значно зменшується її ринкова вартість. І оскільки незаміжня дівчина є власністю свого батька, він має отримати компенсацію.