Крига. Частини І–ІІ
- Автор: Дукай Яцек
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Астролябія»
- ISBN: 978-617-664-150-6
- Переводчик: Андрей Павлышин
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Крига. Частини І–ІІ». Краткое содержание книги:
Троцький, Лев Давидович, Бронштейн (1879–1940) — журналіст, революційний діяч, автор власної інтерпретації марксизму, відомої як «троцькізм»; походив з півдня України, революційну діяльність розпочав замолоду, 1898 року вперше був засланий до Сибіру (в Іркутську губернію); 1902 року втік за кордон, де видавав із Лєніним газету «Іскра», 1905 року повернувся до Росії, де очолив створену ним Раду робітничих депутатів у Петербурзі, вдруге засуджений на довічне заслання до Сибіру в 1906 році, проте втік з-під варти й емігрував; 1917 року повернувся в Росію і очолив організацію більшовицького перевороту; у некрижаній реальності був народним комісаром військових і морських справ, головним організатором перемог над усіма ворогами більшовицької влади, але згодом потрапив у немилість Сталіна, зазнав цькувань і переслідувань, висланий із СРСР 1931 року й убитий аґентом червоних спецслужб у Мексиці.
Троцькісти — тут послідовники радикального лівого вчення Троцького.
Трощанський, Васілій Філіповіч (1843–1898) — російський революціонер-народник, вперше ув’язнений і відправлений на заслання 1867 року, згодом — член «Землі і волі» та учасник підготовки замахів на царських чиновників і імператора, в 1878 році засуджений на 10-річну каторгу, в 1886 році відправлений на довічне поселення в Якутію, де вивчав економіку, культуру, минуле якутів, одружився з якуткою й інтегрувався в життя місцевої спільноти; автор низки наукових праць, зокрема «Еволюція чорної віри (шаманства) у якутів» (1902).
Тунґуси (самоназва евенкіл) — корінний народ Східного Сибіру, мисливці, оленярі, ремісники, послідовники шаманізму; розмовляють мовою, що належить до тунґусо-маньчжурської групи алтайської мовної сім’ї, мешкають на території від Єнісею до Охотського моря, ніде не становлять більшості, живуть поруч з іншими етнічними групами; станом на 1897 рік у Російській імперії мешкало бл. 65 тис.
Тунменхой — Об’єднана спілка, китайська націоналістична революційна партія, створена Сунь Ятсеном 1905 року в Японії на базі антиманьчжурських організацій; її програма передбачала вигнання маньчжурів, відновлення суверенітету Китаю, створення республіки, аграрну реформу.
Фелькерзам, Дімітрій Ґуставовіч фон (1846–1905) — контр-адмірал російського флоту, молодший флагман 2-ї Тихоокеанської ескадри; помер від інсульту напередодні Цусімського бою, тіло його затонуло разом із панцерником «Ослябя».
Фйодоров, Ніколай Фйодоровіч (1829–1903) — російський релігійний мислитель, філософ-футуролог, творець російського космізму, ідеолог імперської місії Росії як антитези католицькому Заходу; працював бібліотекарем Рум’янцевського музею в Москві та службовцем читального залу архіву МЗС, провадив скромне аскетичне життя, роздаючи все своє майно бідним; прагнув, дослівно, наслідувати учення Христа про тілесне воскресіння з мертвих, воскресити все людство, зібравши розсіяні атоми й молекули за допомогою наукових розробок і виходу людства в космос (т. зв. «філософія спільної справи»); предтеча ноосферного мислення Вернадського і трансгуманізму; ідеї Фйодорова справили величезний вплив на всіх російських учених і діячів культури, були популярними на початках більшовицької Росії, і якраз під впливом космістів тіло Лєніна було забальзамоване й очікує свого тілесного воскресіння в мавзолеї.
Франц Фердинанд (1863–1914) — австрійський ерцґерцоґ, з 1896 року наступник престолу Австро-Угорської монархії, заступник головнокомандувача і впливовий серед військових член родини Габсбурґів, він прагнув створити триєдину імперію, долучивши ще південнослов’янський компонент; убитий 28 червня 1914 року разом із дружиною в Сараєво сербськими змовниками, що стало приводом до Першої світової війни; в крижаній реальності історія пішла іншим шляхом, замаху не відбулося, а Франц Фердинанд успадкував трон після смерти Франца Йосифа I (в некрижаній історії трон 1916 року посів його племінник ерцґерцоґ Карл, останній правитель Австро-Угорщини).
Хірохіто (1901–1989) — 124-й імператор Японії (з 1926 року), у період правління якого Японія вела низку воєн, напала в 1941 році на США, атакувавши базу Перл-Гарбор, зазнала поразки в Другій світовій війні, проте здійснила демократичний транзит і створила одну з найсучасніших і найрозвиненіших економік світу; конфлікти Ніколая II та Хірохіто в романі є екстраполяцією протистояння більшовицької Росії та Японії у 1920–1930-х роках.