Крига. Частини І–ІІ
- Автор: Дукай Яцек
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Астролябія»
- ISBN: 978-617-664-150-6
- Переводчик: Андрей Павлышин
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Крига. Частини І–ІІ». Краткое содержание книги:
Распутінці — тут послідовники релігійно-містичного вчення Ґ. Распутіна.
Революційна фракція — фракція ПСП, яка утворилася під час російської революції 1905 року під проводом Пілсудського: ставила за мету незалежність Польщі і задля цього створила бойову формацію, яка організувала сотні терористичних актів і нападів на російських поліцейських і адміністраторів, а також низку грабіжницьких нападів на поштові потяги й банки.
Релей лорд — див. Стретт, Джон Вільям.
Рожественський, Зіновій Пєтровіч (1848–1909) — російський флотоводець, активний учасник бойових дій під час війни з Туреччиною (1876–1877) у складі Чорноморського флоту, відтак служив на Балтійському та Тихоокеанському флотах, начальник Головного морського штабу (1902–1903); 1904-го відправлений на чолі 2-го Тихоокеанського флоту з Балтики через Тихий океан на допомогу обложеному Порт-Артуру, проте зазнав цілковитої поразки в Цусімському бою, капітулював перед японцями і перейшов на службу до японців; після повернення в Росію 1906 року був відновлений в усіх правах, але зазнав серйозного цькування в пресі і домігся суду над собою, і хоча був виправданий, відмовився виходити зі свого помешкання й за якийсь час помер від серцевого нападу.
Російсько-японська війна (1904–1905) — війна між Росією та Японією за панування на Далекому Сході; 1896 року Росія отримала концесію на будівництво Чанчунської залізниці, а згодом уклала угоду про оренду Квантунського півострова з містом Порт-Артур (нині Люйшунь); натомість США та Великобританія надали Японії значну позику для модернізації її збройних сил, передусім флоту, щоби протистояти російській експансії; японці завдали поразки російській ескадрі в Порт-Артурі (1904), перекинули до Маньчжурії значні сухопутні сили, розбили росіян у низці битв на морі та відрізали гарнізон Порт-Артура, змусивши його капітулювати після затяжної облоги; згодом японська армія завдала росіянам вирішальної поразки під Мукденом (нині Шеньян, Китай), а флот майже цілком знищив російську ескадру біля Цусіми; 1905 року, за посередництва США, було підписано Портсмутську угоду, на підставі якої Японія отримала Квантунський півострів з Порт-Артуром і частину острова Сахалін.
РСДРП — Російська соціал-демократична робітнича партія, заснована 1898 року в Мінську; програмно прагнула до ліквідації самодержавства, втілення принципів марксистського соціалізму, трансформації імперії на засадах інтернаціоналізму (надання рівних прав усім етнічним і релігійним групам, а водночас «добровільне» визнання вищості російської цивілізації з огляду на домінацію в партії росіян); у некрижаній реальності фракція «більшовиків» у ній трансформувалася 1917 року на РСДРП(б), а наступного року на Російську комуністичну партію (більшовиків); фракція ж «меншовиків» зазнала після Жовтневого перевороту 1917 року переслідувань і практично була знищена.
Рузвельт, Теодор (1858–1919) — президент США (1901–1909), лауреат Нобелівської премії миру 1906 року за посередництво в укладенні Портсмутського миру; автор понять «політика великого дрючка» і «світовий поліцейський» — концепції відповідальності великих країн за підтримання світового ладу; перший президент мас-медійної епохи, маніпулював громадською думкою за допомогою створення образу сміливого борця з корупцією та монополіями; двічі вижив під час замахів (1912, 1916).
Савінков, Боріс Вікторовіч (1879–1925) — російський політик, лідер партії есерів, керівник її бойової організації та численних терактів (1903–1906); у некрижаній реальності з 1909 року на еміграції, де стає популярним письменником; 1917-го повертається в Росію з наміром боротися проти більшовиків, підтримав генерала Корнілова, за що був виключений з партії есерів; після Жовтневого перевороту — учасник демократичного крила білого руху, організатор низки повстань проти більшовиків; був знайомий з Пілсудським і отримав від нього допомогу в 1920 році під час створення «Російського політичного комітету» й підготовки загонів диверсантів, які засилали на територію більшовицької Росії, України та Білорусі, змушений був емігрувати після 1921 року за умовами Ризького миру; на початку 1924-го підпільно прибув до СРСР, зваблений туди масштабною спецоперацією, був заарештований і засуджений до смертної кари, але наклав на себе руки.