Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Пост-апокалипсис » Крига. Частини ІII–ІV
Крига. Частини ІII–ІV - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Крига. Частини ІII–ІV

Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:

Прибувши до Іркутська, Бенедикт Ґерославський потрапляє в середовище великих підприємців і промисловців, частина з яких прагнуть політичної незалежності Сибіру. Тут він співпрацює з геніальним американським винахідником Ніколою Теслою, якому російський імператор доручив розробити зброю проти лютих, аби подолати Кригу і розморозити Історію. Проте на кожному кроці на Бенедикта чигають небезпеки й випробування, влаштовані фанатичними шанувальниками Мороза, якими керує всемогутній Григорій Распутін. Усе ж він прямує у саме серце Краю Зими. Чи вдасться Ґерославському розшукати батька? Чим завершаться експерименти Тесли? Чи настане в Євразії велика Відлига? І чи розшукає наш герой свою прекрасну Єлену?
1 ... 248 249 250 251 252 253 254 255 256 ... 365
Перейти на страницу:

Є, мабуть, і брутальніші методи, методи, які полягають у безпосередньому ламанні сорому. Тут, однак, імпульс мусить прийти ззовні — бо хто ж керує власним соромом? Хіба лише панна Єлена. Всмокталося крізь ганчірку в уста мороз, що різав, немов діамантовий пил. Панна Єлена! Ось загадка: девушка, розмазана по стількох можливостях, що вона сама дивиться на себе, як на якусь дитячу фантазію, оповідку, переказану в напівсерйозному флірті, — а при цьому правдива, о, яка правдива, до головного болю, до болю серця правдива. Далебі, phénomène de la nature!.. Втілена брехня! Але чи справді вона така народилася, — чи такою сама зробилася, тобто висловлювалася від самого початку до кінця, як Фелітка Каучук?

Але теж, про що це свідчить у чоловікові, який за подібними жінками упадає і подібної жіночости шукає?

— Скажіть, пане Бенедикте, — запитує пан Кшиштоф, упавши на сани з іншого боку, — ми встигнемо з цим, аби повернутися на Різдво?

— Як Бог дасть, як Бог дасть.

Що було найщирішою правдою, бо фактично вже тільки в ласці небес вбачалося порятунок. Відвернулося мороскляні окуляри від Одина, щоби знеохотити його до подальших розпитувань. Погоня, яка тяглася від Тунки, становила очевидний порятунок: от, тікалося. Але ж усі вони — тунґуси, японці, Щекєльніков — волочилися Сибіром узимку тільки задля того, щоби допомогти Синові Мороза зустрітися з Батьком Морозом, провести переговори з лютими, домовитися про Історію. Отож, рано чи пізно доведеться перед ними стати і ясно сказати: ми Батька Мороза не знайдемо, світу не спасемо, взагалі нічого не сделаем під час цієї дурацкой сибериады.

Тимчасом квапилося Тіґрія, щоби він таки до Шляхів Мамутів попровадив — це був єдиний шанс: знак від Тесли, що справи в Іркутську склалися щасливо й можна безпечно повертатися.

Чи, однак, товариші по сибіріаді не криють таємниць? Один і Чечеркевич мають свої накази від Старого, про які не прохопляться; напевно, він наказав їм забезпечити належний перебіг переговорів з Батьком Морозом, цензурувати ті пакти, які б вели до Історій, суперечних задумам Пілсудського.

Навіть тунґуси: важко повірити, що Ур’яш винайняв перших стрічних екземплярів. Серед книг, забраних із Іркутська, які тепер читалося у подорожі в наметі під час вітру й пурги, були також дві, де йшлося про инородческие народи (щоправда, переважно про бурятів). Отож, уже у вісімнадцятому столітті до Сибіру глибоко проник тибетський буддизм. Нутуґи й холбони, й цілі улус-ірґени приймали цю віру, будувалися монастирі й буддійські храми, де в дацанах лами духовно опікувалися тубільцями, поступово витісняючи таким чином шаманів. У бурятів поділ пролягав по лінії Байкалу. Ті, що із земель на захід від Священного Моря, залишилися при шаманській вірі, а якщо й наверталися, то у православ’я під егідою Російської Церкви: і з-поміж них Сибирьхожетo вербувало своїх аґентів і вояків Підземного Світу. Але й тунґусів також слід якимось чином включити в родовое управление за проектом Міхаїла Спєранского. Скільки, отож, у них там тепер шаманів давнього обряду залишилося? І скільки з-поміж них у вірі отак дивовижно до абаасів обернулося?

Спиталося про це у Тіґрія перед з’їздом у долину, за якою стояла на скелі сторожова вежа Лущія. Сніг на тінистому схилі був твердий, закрижанілий, дуже ковзкий. Перепрягли оленів, тунґуси мали першими спускати свої легші сани, допомагалося їм у цьому палицями-впирачами.

— Як воно є, Тіґрію, скажи-но мені, адже немає на світі людей, які зізнаються самі собі, що справді зло чинять.

On?

— Ну, ви не такі, як буряти, ви вважаєте лютих сатанинськими абаасами, злими духами Підземного Світу, упфх, а все ж, а все ж — пане Чечеркевичу, дивіться, куди лапами розмахуєте! — А все ж ви їм якось поклоняєтеся, бороните їх, і тепер теж допомагаєте мені захистити їх від імператорського гніву. То як воно є? Ви ж не скажете мені тут, що переплуталися вам сторони, верх і низ, небо й пекло, добро й зло.

1 ... 248 249 250 251 252 253 254 255 256 ... 365
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)