Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії. Дозвіл на відвідування установ виконання покарань представниками релігійних конфесій погоджується з керівництвом територіальних органів управління з питань виконання покарань і представниками служби у справах релігії міських, районних держадміністрацій. Для цього релігійна організація подає певні документи: а) лист від керівного органу релігійної організації, погоджений з відділом у справах релігії обласної державної адміністрації, в якому визначаються установи, що передбачається відвідати, форми роботи з засудженими; б) заяви засуджених про надання зустрічі з представниками релігійної організації; в) статут релігійної організації та свідоцтво про реєстрацію; г) відомості по представників керівного органу релігійної організації; ґ) відомості про представників організації, яким доручається проведення духовної роботи із засудженими. Безпосередньо порядок і час відвідування установ виконання покарань представниками релігійних організацій визначається адміністрацією цих установ. Під час відвідування установ виконання покарань представники релігійних організацій надають документи, які засвідчують їх особистість і підтверджують належність до релігійної організації.
4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами й матеріалами релігійного призначення. У свою чергу, адміністрація УВП може забезпечити засуджених певною інформацією релігійного змісту з метою формування та підвищення рівня їх релігійної інформованості, усвідомлення сприйняття засудженими змісту певного релігійного віровчення та формування у них практичних вмінь і навичок щодо його сповідування.
Проведення всіх заходів релігійного призначення не повинно суперечити забезпеченню ізоляції засуджених.
5. Відвідування установ виконання покарань релігійними проповідниками, які є іноземними громадянами, здійснюється лише з дозволу державної кримінально-виконавчої служби за умови, що їх повноваження на проведення релігійної діяльності підтверджені Державним комітетом України у справах релігії. У разі відсутності окремих приміщень для віруючих кількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком. У такому приміщенні передбачається можливість тимчасового розміщення предметів культу на період обряду.
Стаття 129. Вільний час засуджених до позбавлення волі
1. Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання обов’язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у колонії, є їх вільним часом.
2. Засуджені мають право розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені цим Кодексом.
3. Вільний час засуджених повинен тривати не менш як дві години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.
1. Вільний час засуджених є часом відпочинку. Під вільним часом засуджених розуміється час, протягом якого засуджений, відповідно до чинного законодавства і Правил внутрішнього розпорядку, має бути вільним від виконання трудових та інших обов’язкових заходів. Цей час використовується засудженим на свій розсуд. Вільний час повинен якомога ширше використовуватися засудженими й адміністрацією установ виконання покарань для проведення оздоровчих заходів і створення сприятливих можливостей для відпочинку.
2. У статті, що коментується, визначається, що вільний час засуджених повинен тривати не менш як дві години на добу і передбачається розпорядком дня незалежно від виду установи виконання покарань. До цього часу не може включатися час на підйом, фізичну зарядку, на підготовку до сну, сон і приймання їжі. Вільний час встановлюється для того, щоб засуджений мав можливість зайнятися виключно особистими справами (наприклад, написанням листів рідним, читанням літератури). Розпорядком дня установ виконання покарань передбачено, що вільний час надається засудженим після вечері перед проведенням заходів соціально-виховної роботи.